Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

Мікро кредити в іноземній валюті надаються Приватним підприємцям та Підприємствам в безготівковій формі, на цільове кредитування конкретного заходу, шляхом оплати з позичкового рахунку зовнішньоекономічних контрактів контрагентів - нерезидентів або на подальшу конвертацію валюти в гривню через міжбанківський валютний ринок України, в відповідності з нормативними актами Національного банку України з питань валютного регулювання та внутрішніх документів АКБ " Райффайзенбанк Аваль".

Мікро кредити в іноземній та національній валюті можуть надаватись мікро позичальникам в готівковій формі, з оформленням на фізичну особу (споживчий кредит) (приватного підприємця або засновника юридичної особи), в відповідності з нормативними актами Національного банку України з питань валютного регулювання, якщо при цьому дотримуються всі параметри мікро кредиту. При цьому моніторинг цільового використання даного виду мікро кредиту, у випадку зазначення мети мікро кредиту - "споживчі потреби" проводити не обов'язково, у всіх інших випадках цільове використання проводиться відповідно до визначеної в договорі мети мікрокредиту.

2.3. Управління кредитним ризиком та обслуговування банками зовнішньоекономічної діяльності

Визначення ступеня ризику, пов'язаного з конкретним позичальником та з видом кредиту, повинно здійснюватись до моменту видачі кредиту та упродовж всього терміну дії кредиту (ступінь ризику часто змінюється з часом). Кредитний ризик або ризик неповернення боргу може бути визначений як невпевненість кредитора в тому, що позичальник буде здатний і матиме бажання виконати свої зобов'язання у відповідності зі строками та умовами кредитної угоди.

Проведений нами аналіз дозволив дійти висновку, що ситуація неповернення боргу може бути викликана:

1непередбаченими несприятливими змінами в діловому, економічному та політичному середовищі, в якому працює позичальник;

2нездатністю позичальника створити адекватний майбутній грошовий потік;

3невпевненістю в майбутній вартості і якості (ліквідності та можливості продажу на ринку) заставити під кредит;

4недоліками в діловій репутації позичальника тощо.

Аналіз можливості кредитного ризику вимагає підготовки анкети стандартного формату, яка повинна бути заповнена претендентом на кредит і містити всю інформацію стосовно призначення, суми кредиту та графіка обслуговування боргу (виплати процентів та основної суми боргу), а також інформацію про фінансовий стан позичальника, що є дуже важливим у випадку кредитування нових клієнтів або маленьких та середніх фірм, про які практично немає відкритої інформації.

З огляду на це виправданою є вимога щодо ведення позичальником детальних та належним чином оформлених фінансових звітів, включаючи баланси, декларацію про доходи, звіт про прибутки і збитки та звіт про рух грошових коштів кредитного ризику підприємства-позичальника передбачає два основні напрями: оцінку бізнес-ризику і фінансово-майновий аналіз позичальника.

З метою оцінки бізнес-ризику доцільно проаналізувати такі фактори:

1зовнішнє ринкове середовище фірми;

2якість управління фірмою;

3характер взаємовідносин з клієнтами фірми.

Знання ринку, на якому функціонує клієнт, необхідне не тільки для оцінки результатів минулої діяльності, але й для розуміння усіх припущень, що лежать в основі фінансових прогнозів.

Існуючи та потенційні ринки компанії повинні бути чітко визначені як клієнтом так і кредитором. Привабливішими галузями є такі, які відрізняють стабільно високим рівнем попиту та відносно невисокою конкуренцією.Для оцінки галузі, в який працює клієнт доцільно скористатись такими джерелами інформації, як самостійні дослідження клієнта; пресу та комерційні огляди; економічні огляди; довід інших клієнтів даної галузі; статистичні публікації уряду; банківські класифікації галузей (якщо вони існують).