Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

Другий етап. Кредитний аналіз.

Згадані документи надходять до відповідного працівника банку, який після їх розгляду проводить попередню бесіду з потенційним позичальником та здійснює заглиблений аналіз кредитоспроможності клієнта та оцінює ймовірний ризик за позичкою.

Третій етап. Підготовка до укладання кредитної угоди.

Даний етап можливий тільки за умови позитивного для позичальника закінчення попередніх стадій, тобто вивчення кредитоспроможності та оцінки ризику. Цей етап у практиці роботи західних банків називається структуризацією позички, в процесі якої банк визначає такі параметри позички:

1вид кредиту;

2суму кредиту;

3термін дії кредиту;

4спосіб видачі та погашення кредиту;

5забезпечення кредиту;

6вартість кредиту тощо.

Порядок проведення етапу структуризації позички.

1.Розробляючи умови позички, банк повинен перш за все

визначити вид кредиту. Банківський кредит можна використати для

формування як оборотного, так і основного капіталу. Грошові кошти, необхідні

для повернення позички, що була видана на ці цілі, акумулюються по-різному.

Запозичені кошти, які були використані для формування оборотного капіталу,

вивільняються після закінчення процесу його кругообігу, тобто, як правило,

після реалізації продукції у позичальника з'являється можливість повернути

кредит. Цей кругообіг не перевищує одного року. Тому позички, вкладені в

оборотний капітал, належать до короткострокових. Якщо позичка

використовується для придбання обладнання, транспортних засобів та інших

видів основних фондів, то кошти для її погашення будуть отримані в процесі

тривалого періоду експлуатації, тобто понад один рік, тому тут потрібен

довгостроковий кредит. Банк повинен запропонувати клієнтові той вид