Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
За допомогою даних звіту про рух грошових коштів можна виділити та проаналізувати основні джерела та напрями використання грошових коштів позичальника.
Згідно західним стандартам кредитування, аналіз грошового потоку показує і межу видачі нових позик. Граничною межею видачі нових позик при цьому виступає розмір перевищення надходжень коштів порівняно з їх відтоком.В промислово розвинених країнах кредитоспроможність позичальників, що працюють на зовнішньоекономічних ринках, часто була так добре відома, що вони могли отримувати кредити на основі своєї репутації. Іншими словами вони отримували незабезпечений або негарантований кредит. Але в Україні рівень невпевненості в тому, що позичальник сплатить свій борг та проценти за ним настільки високий, що не рекомендується видавати кредити без належного забезпечення. Ось чому найпоширенішим видом кредитування в Україні стали позики під заставу. Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань продавця за кредитною угодою, згідно з якою кредитор має право при невиконанні боржником зобов'язань отримати компенсацію з вартості застави.
Як відомо, позики під заставу - це кредити, які забезпечені з боку позичальника заставою активів. Існують випадки, коли об'єкти застави фізично переходять у власність кредитора, але частіше за все вони залишаються у власності позичальника, який продовжує ними користуватись. В такому випадку, застава активів здійснюється на основі письмового договору застави, який деталізує зв'язок між терміном та умовами позики і закладеним активом. Дуже важливо вірно розробити та дотримуватися вимог щодо заставного забезпечення:
1застава повинна бути легко оціненою та мати високу ліквідність і стабільну ціну;
2мінімальні витрати на зберігання та реалізацію застави;
3банк повинен використовувати професійні оцінки застави;
4мінімальна маржа по кредиту повинна також забезпечуватись заставою;
5активи, що є заставою або виступають гарантією, повинні контролюватись банком;
6фізичне інспектування всієї застави, особливо майна, повинно здійснюватись банком регулярно.
Згідно з міжнародною практикою, банківський кредит під забезпечення повинен мати пріоритет над іншими кредитами.
Банк, який кредитує, повинен визначити, які типи активів слід використовувати. Порівняльна характеристика можливих форм забезпечення наведена у таблиці 2.8.
Оскільки для багатьох банків основна частина портфелю складається із забезпечених кредитів, то юридичні аспекти застави є також дуже важливими. Треба забезпечити підконтрольність застави, повідомлення про місцезнаходження застави, а також проаналізувати та забезпечити механізм вступу у володіння. До надання кредиту перевірити активи, що пропонуються, як застава на предмет того:
1чи не закладені вони десь раніше, чи не накладений на них арешт, чи не має по них судового позову;
2зареєструвати права на заставу нотаріально;
3вести записи обліку застави та проводити періодичні і неочікувані позичальником перевірки місцезнаходження і стану застави.
Якщо у якості застави виступають дебіторські рахунки, необхідно рекомендувати позичальнику: направляти в банк щомісячно списки дебіторів, імена, адреси, суми заборгованості і термін отримання; в письмовому вигляді проінструктувати своїх клієнтів про те, що вони повинні, сплачувати свої рахунки на рахунок позичальника в кредитую чому банку, надрукувавши свої інструкції на рахунку-фактурі (назва, адреса банку і номер рахунку позичальника); підтвердити письмово, що ніяка інша організація не претендує на дебіторські рахунки.
Таблиця 2.8