Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

передбачаютьнаданняревольвернихкредитів зовнішньоторговельним компаніям з великим оборотом;

4експортних кредитів для малих і середніх підприємств.Щодо проблем що їх мають банки в процесі кредитуванні експортерів то найбільшої уваги тут заслуговує застава майна. Ці проблеми створені не без участі недосконалості низки норм про заставу. Так стаття 1 визначає заставу як угоду в результаті якої кредитор має право задовольнитися лише за рахунок вартості майна. При цьому визначення не містить положення про можливості кредитора отримати задоволення за рахунок саме цього заставного майна, тобто шляхом обігу предмета застави в свою власність. Застава з'являється в день підписання угоди але вимога кредитора відносно погашення кредиту здійснюється лише в майбутньому. Крім того в законі відсутні норми, які б закріпили б право заставоутримувача на прийняття застави в управління на визначений термін від імені заставодавця в тих випадках, коли продаж предмета застави у момент звертання стягнення не є економічно вигідним не кредитору ні позичальнику, через відсутність ринку на це майно. Багато проблем викликає обов'язкова оцінка майна, що є предметом застави. Не дозволяється визначати вартість заставного майна ні за узгодженням сторін, ні за документами, що підтверджують придбання майна заставодавцем. Лише кілька страхових компаній можуть страхувати великі ризики. Вітчизняні ризики значною мірою можуть перестраховуватися за кордоном. Це відбувається тому, що загалом максимальна місткість українського ринку за одиничним ризиком становить майже 300 млн.грн., а з урахуванням статутного фонду і ліквідних активів менше 60 млн.грн. Тому ефективна система страхування експортних операцій залежить від багатьох чинників, які зуміють створити привабливі умови існування в Україні розвинутого страхового ринку [48, с38].

Другою проблемою, яка виникає в процесі кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємств є прострочена заборгованість за гарантованими державою кредитами, що є наслідком відсутності належної політики в сфері державних запозичень та негативного впливу світових фінансових криз.

В Україні спостерігається тенденція по зростанню простроченої заборгованості з відшкодування витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань Кабміну України за кредитами, залученими під державні гарантії. Так станом на 01.02.2005 року загальна сума простроченої заборгованості позичальників перед державною, що виникла внаслідок невиконання ними зобов'язань за кредитами становить більше 1 млрд. Доларів США [30, с.28].

Сума основного боргу, яка підлягає виплаті до кінця дії кредитних угод становить 2,3 млрд. доларів США. З цієї суми 0,9 млрд. доларів має бути сплачено за позичальників, які вже мають прострочену заборгованість перед державою, а це дає підстави вважати, що така заборгованість буде зростати.

3.2. Шляхи вдосконалення удосконалення процесу кредитування міжнародної діяльності підприємств

Гарантом ефективної реалізації економічних інтересів як самої корпорації так і її партнерів може бути компаративний комплексний ацаліз фінансового стану, рентабельності і ділової активності корпорації.

Процедура реалізації методики комплексної компаративної оцінки фінансового стану компанії здійснюється у кілька етапів:

• збирання і аналітична оцінка вхідної інформації за аналізований період

часу;

• обґрунтування системи показників, що використовуються для

рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності і ділової

активності підприємств та їх класифікація;

• розрахунок кінцевих показників рейтингової оцінки;

• ранжування підприємств за рейтингом.