Учення про нутрощі. Травний апарат

Рис. 7. Стравохід (вигляд спереду):

1 — середнє (аортальне) звуження стравоходу; 2 — нижнє звуження стравоходу; 3 — діафрагма; 4 — шлунок; 5 — черевна частина стравоходу; 6 — грудна частина стравоходу; 7 — шийна частина стравоходу; 8 — порожнина глотки (гортанна частина).

Рис. 8. Шлунок та дванадцятипала кишка:1 — вхідна вирізка; 2 — дно шлунка; 3 — тіло шлунка; 4 — велика кривина шлунка; 5 — місце переходу очеревини у великий сальник; 6 — м'язова оболонка; 7, 8 — пілорична частина; о — низхідна частина дванадцятипалої кишки; 10 — м'язова оболонка дванадцятипалої кишки; 11 — верхня частина дванадцятипалої кишки; 12 — пілорус? 13 — місце переходу очеревини у малий сальник; 14 — кутова вирізка; 15 — мала кривина шлунка; 16 — вхідна частина; 17 — стравохід (черевна частина).

Форма, місткість та розміри шлунка коливаються в значних межах. Це залежить від його функціонального стану, а також від віку та статі Так, у скороченому стані він має незначні розміри і формою подібний до кишки. При середньому наповненні шлунок набуває форми груші або реторти, при цьому середня місткість його у дорослого близько 3 л. При значному наповненні шлунка його ємкість збільшується до 4 л, а сам шлунок опускається до рівня пупка та нижче

Шлунок має передню та задню стінки. По краях шлунка одна стінка переходить у другу, утворюючи малу кривину шлунка, обернену догори і вправо, та велику кривину шлунка, обернену донизу і ліворуч.

Крім того, на шлунку розрізняють такі частини: вхідну, яка розміщена біля кінця стравоходу; дно — випуклу догори частину, яка прилягає до лівої половини діафрагми; тіло — наймасивнішу частину та пілоричну — нижню частину шлунка, яка переходить у найбільш звужену ділянку — пілорус, або воротар.

Стінка шлунка складається з трьох оболонок: серозної, м'язової та слизової.

Серозна оболонка — це нутряний листок очеревини, який покриває шлунок з усіх боків, за винятком вузьких смужок по малій та великій кривинах. У цьому місці нутряні листки передньої та задньої стінок шлунка сходяться і утворюють зв'язки шлунка. Між листками цих зв'язок розміщені судини й нерви, які йдуть до шлунка. Підсерозний шар розвинений слабо.

М'язова оболонка — найтовща з оболонок шлунка. Утворена трьома шарами непосмугованих м'язових клітин. Зовнішній, або поздовжній, шар є продовженням однойменного шару стравоходу. Середній, або циркулярний, шар сильніший за попередній, є також продовженням однотипних клітин стравоходу, а в ділянці пілоруса утворює значне потовщення, або м'яз — стискач воротаря. Внутрішній шар утворений нерівномірно розміщеними косими м'язовими клітинами, які йдуть по передній та задній стінках шлунка від його входу до великої кривини і розвинені добре лише на дні та тілі шлунка.

М'язова оболонка відділена від слизової оболонки добре вираженим підслизовим шаром, що й зумовлює наявність на слизовій оболонці великої кількості шлункових складок.

Слизова оболонка 1—2 мм завтовшки є продовженням слизової оболонки стравоходу (Рис. 9). її складають одношаровий епітелій, власна пластинка, утворена ніжною сполучною тканиною, та власна м'язова пластинка. Численні складки слизової оболонки мають різні довжину і напрям. Так, біля малої кривини є довгі поздовжні складки, а на інших ділянках напрям складок різноманітний, причому довгі складки з'єднані між собою короткими. Слизова оболонка пілоруса утворює кругову складку — пілоричну заслонку, яка обмежує пілоричний отвір.

На слизовій оболонці шлунка відкривається велика кількість проток залоз, які виділяють шлунковий сік. Ті залози, які розміщуються переважно в слизовій оболонці дна та тіла шлунка, мають назву шлункових залоз, а залози, розміщені в слизовій оболонці пілоруса,— пілоричних залоз.

У слизовій оболонці шлунка розміщені також шлункові лімфатичні вузлики. Основні скупчення їх є в пілоричній частині шлунка.

Більша частина шлунка (5/6 об'єму) розміщена ліворуч, а менша (1/6 об'єму) — праворуч від серединної площини. Проекція шлунка на передню стінку живота відповідає надчеревній ділянці та лівій підреберній ділянці. Вхід у шлунок лежить на рівні X— XI грудного хребця, ліворуч від хребтового стовпа, а вихід— на рівні XII грудного або І поперекового хребця, праворуч від хребтового стовпа.