Учення про нутрощі. Травний апарат

Більшість органів травного апарату має трубкоподібну форму і складається із слизової, м'язової і серозної, або зовнішньої, оболонок. Залежно від функції кожна з оболонок має специфічну будову.Слизова оболонка (tunica mucosa) вистеляє ту поверхню органів травлення, що безпосередньо контактує із зовнішнім (для органа) середовищем. Вона вкрита епітелієм, клітини якого розміщені на тонкій власній пластинці (lamina propria), побудованій із сполучної тканини. Під власною пластинкою знаходяться міоцити не-посмугованої м'язової тканини, що утворюють м'язову пластинку (lamina muscularis). Слизова оболонка завжди вкрита слизом (звідки й назва), який захищає епітеліоцити і створює найкращі умови для контакту з продуктами, що потрапляють на її поверхню.

У тих місцях, де слизова оболонка легко збирається у складки або сильно розтягується (стравохід, кишки тощо), під її м'язовою пластинкою знаходиться шар пухкої сполучної тканини, який називається підслизовою основою (tela submucosa). В ньому розгалужується велика кількість кровоносних і лімфатичних судин та нервів.

Під підслизовою основою розміщується м'язова оболонка (tunica muscularis), що складається із внутрішнього колового та зовнішнього поздовжнього шарів, між якими є сполучно-тканинний прошарок. М'язові шари мають різне функціональне значення. Так, коловий шар при скороченні звужує, а поздовжній — розширює отвір стравоходу, шлунка, кишок тощо. Це сприяє переміщенню вмісту порожнистих органів (перистальтика кишок).

Під м'язовою оболонкою лежить прошарок пухкої сполучної тканини, який дістав назву підсерозної основи (tela subserosa). Тут, як і в підслизовій основі, розміщені кровоносні і лімфатичні судини та нерви. Назовні від підсерозної основи знаходиться серозна оболонка (tunica serosa). За будовою вона нагадує слизову оболонку і складається з власної пластинки, на якій лежать клітини ме-зотелію. Ці клітини продукують невелику кількість серозної рідини (звідси назва оболонки), що полегшує ковзання органів один по одному або по стінках порожнин (грудної та черевної).

Є місця, де серозна оболонка відсутня (шийна і грудна частини стравоходу тощо), тоді її функцію виконує зовнішня, або одвентиціальна, оболонка (tunica adventitia), що складається з волокнистої сполучної тканини.

Залежно від функції органа будова його має ті чи інші особливості, які буде розглянуто в кожному конкретному випадку.

Порожнина рота (cavitas oris) обмежена спереду губами, з боків — щоками, зверху — піднебінням, а знизу — м'язами діафрагми рота. Порожнина рота продовжується в порожнину глотки (Рис. 2).

Порожнину рота поділяють на переддвер'я ротата власне порожнину рота. Переддвер'я (vestibulum oris) з'єднується з навколишнім середовищем щілиною рота, що розміщена горизонтально між верхньою та нижньою губами. З обох боків щілини рота губи переходять одна в одну і утворюють кут рота. Зовнішня поверхня губ вкрита шкірою. На шкірі верхньої губи, по середній лінії, йде губний жолобок, що закінчується горбком. У товщі губ знаходиться коловий м'яз рота, а внутрішня поверхня їх вкрита слизовою оболонкою, яка продовжується на коміркові частини верхньої та нижньої щелеп, щільно зростаєтся з окістям їх і утворює ясна. По середній лінії між губами та яснами слизова оболонка потовщується і утворює дві складки — вуздечки верхньої і нижньої губ.

Рис. 1. Схема будови органів травного апарату:

1 — тверде піднебіння; 2 — привушна залоза; 3 — м'яке піднебіння; 4 — глотка; 5 — язик; 6 — стравохід: 7 — шлунок; 8 — підшлункова залоза; 9 — протока підшлункової залози; 10, 24 — дванадцятипала кишка; 11 — товста кишка; 12 — тонка кишка; 13 — низхідна ободова кишка; 14 — поперечна ободова кишка; 15 — сигмоподібна ободова кишка; 16 — зовнішній м'яз відхідника; 17 — пряма кишка; 18 — клубова кишка; 19 — червоподібний відросток; 20 — сліпа кишка; 21 — заслона клубово-сліпокишкова; 22 — висхідна ободова кишка; 23 — згин ободової кишки; 25 — жовчний міхур, 26 — печінка; 27— загальна жовчна протока; 28 — м'яз — стискач воротаря; 29 — піднижньощелепна слинна залоза; 30 — під'язикова залоза; 31— порожнина рота.

Рис. 2. Порожнина рота та зів:

1 — верхня зубна дуга; 2 — піднебінно-глоткова дуга; 4 — піднебінно-язикова дуга; 3— піднебінний мигдалик; 5 — язик; 6 — нижня зубна дуга; 7 — нижня губа; 8 — перешийок зіва; 9 — язичок (піднебінний); 10 — піднебінна завіска; 11 — тверде піднебіння; 12 — верхня губа.