Учення про нутрощі. Травний апарат

Поперечна ободова кишка (colon transversum) — найдовший відрізок товстої кишки (близько 50 см). Почавшись від правого згину ободової кишки, йде до ділянки лівого підребер'я і тут, утворюючи лівий згин ободової кишки, переходить у низхідну ободову кишку. Поперечна ободова кишка з усіх боків покрита очеревиною, має брижу і завдяки цьому дуже рухлива.

Звичайно поперечна ободова кишка зверху прилягає до шлунка та печінки, знизу— до петель брижової частини тонкої кишки, ззаду — до дванадцятипалої кишки і підшлункової залози, а спереду покрита великим сальником. Брижа поперечної ободової кишки має найбільшу ширину в середній частині, і тому ця частина дугоподібно звисає донизу. Іноді середня точка поперечної ободової кишки розміщена нижче від пупка, а іноді лежить біля лобкового зрощення.

Низхідна ободова кишка (colon descendens) почавшись від лівого згину ободової кишки, йде донизу по задній стінці живота і на рівні клубового гребеня переходить у сигмоподібну ободову кишку. Довжина кишки у дорослого близько 22 см.

Сигмоподібна ободова кишка (colon sigmoideum) розміщується в лівій клубовій ямці, йде зверху донизу й іззовні досередини і на рівні III крижового хребця переходить у пряму кишку. Ця кишка покрита очеревиною з усіх боків і має довгу брижу, що зумовлює значну рухливість кишки.

Сліпа та ободова кишки подібні щодо будови стінок і представлені оболонками: серозною з підсерозною основою та слизовою з підслизовим шаром.

Серозна оболонка є лише на тих частинах товстої кишки, які покриті очеревиною: сліпій (не завжди), поперечній ободовій та сигмоподібній ободовій. На висхідній ободовій, низхідній ободовій, а іноді і на сліпій кишці серозна оболонка є лише на бічній, передній та присередній поверхнях.

На стінці ободової кишки, особливо у повних людей, під серозною оболонкою є скупчення жирової клітковини — сальникові привіски.

М'язова оболонка складається з двох шарів: поздовжнього (зовнішнього) та колового (внутрішнього). Клітки поздовжнього шару згруповані у три стрічки: брижову, сальникову та вільну. Брижова стрічка лежить уздовж місця прикріплення брижі. Вздовж прикріплення великого сальника розташована сальникова стрічка, а вільна стрічка розміщена між двома попередніми. Між стрічками товстої кишки є поперечні перетяжки, внаслідок чого на кишці утворюються випини.

Слизова оболонка покрита циліндричним епітелієм з великою кількістю бокалоподібних клітин, які виділяють слиз. Ворсинок на кишці немає, і тому слизова оболонка гладенька та блискуча. На всьому протязі слизової оболонки утворені півмісяцеві складки, а також розміщені поодинокі лімфатичні вузлики, що входять до складу імунної системи організму.

Пряма кишка (rectum) — кінцевий відділ товстої кишки (Рис. 12). Верхня межа кишки відповідає III крижовому хребцеві, а закінчується кишка в ділянці промежини відхідником. Довжина її у дорослого 14—20 см.

Пряма кишка утворює два згини: крижовий, опуклістю назад, що відповідає кривині тазової поверхні крижової кістки, та промежинний, опуклістю наперед, що знаходиться після проходження кишкою діафрагми таза. Частина прямої кишки, яка розміщена над тазовим дном (діафрагмою таза), розширена і називається ампулою.Серозна оболонка прямої кишки, або очеревина, покриває пряму кишку лише на невеликому протязі. Так, верхній відрізок покритий очеревиною з усіх боків, верхня частина ампули оточена очеревиною з боків і спереду, а нижній (промежинний) відрізок очеревиною не покритий зовсім.

Рис. 12. Пряма кишка та відхідниковий канал:

1 — лімфатичні вузлики; 2 — м'яз — підіймач відхідника; 3 — відхідникові стовпці; 4 — відхідниковий канал; 5 — відхідник; 6 — відхідникові пазухи; 7 — шкіра; 8 — зовнішній м'яз — стискач відхідника; 9 — внутрішній м'яз — стискач відхідника; 10 — ампула прямої кишки; 11, 15, 16 — попередні складки; 12 — слизова оболонка; 13 — м'язова оболонка; 14 — очеревина.

М'язова оболонка представлена двома шарами м'язових клітин: поздовжнім (зовнішнім), у вигляді суцільного рівномірного покриву, та коловим (внутрішнім), який розміщений по всій довжині кишки, а в ділянці відхідника він значно потовщується і утворює внутрішній м'яз — стискач відхідника (musculus sphincter ani inter-nus). Назовні від згаданого м'яза, навколо відхідника, в підшкірній жировій тканині розміщений зовнішній м'яз — стискач відхідника (musculus sphincter ani externus). Цей м'яз належить до посмугованих м'язів промежини.