Учення про нутрощі. Травний апарат

Рис. 3. Зуб двокореневий, постійний (вертикальний розріз):

1 — емаль; 2 — дентин; 3 — порожнина зуба; 4 — цемент; В — канал кореня зуба; 6 — отвір верхівки зуба; 7 — верхівка кореня зуба; 8 — корінь зуба; 9 — шийка зуба; 10 —коронка зуба.

Рис. 4. Постійні зуби (правий бік):

Зверху — зуби верхньої щелепи, знизу — зуби нижньої щелепи; 1,2 — різці; 3 — ікло; 4, 5 — малі кутні зуби; 6, 7, 8 — великі кутні зуби.

Ікла (dentes canini) — найдовші зуби, розміщені по два зверху та знизу і знаходяться латеральніше від різців. Мають масивну, конусоподібної форми коронку з сильно опуклою губною поверхнею та довгий корінь.

Малі кутні зуби (dentes premolares), яких по чотири на кожній щелепі (два правих та два лівих), розміщені позаду від ікол. На поверхні змикання мають передній та задній горбики. Корені нижніх малих кутніх зубів поодинокі, а верхніх — бувають розщеплені або подвійні.

Великі кутні зуби (dentes molares), яких по три з кожного боку (на верхній та нижній щелепі), розміщені за малими кутніми зубами. Останні (треті) з великих кутніх зубів називають зубами мудрості, вони прорізуються у 16—ЗО років. Великі кутні зуби мають масивну, кубічної форми коронку. На жувальній поверхні зубів є чотири горбики (два переддверні та два язикові). Верхні великі кутні зуби мають по три корені (один язиковий та два переддверні), а нижні — по два (передній та задній).

Як молочні, так і постійні зуби прорізуються в постнатальному періоді в певному порядку та часі, хоча й бувають іноді значні коливання (особливо для молочних зубів).

Прорізування постійних зубів

Прорізування молочних зубів

Присередні різці 6—9 міс

Бічні різці 9—12 міс

Перші кутні 12—15 міс

Ікла 17—20 міс

Другі кутні 21—24 міс

Рис. 5. Порожнина глотки, рота та носа:1 — порожнина носа; 2 — тверде піднебіння; 3 — м'яке піднебіння; 4 — клиноподібна пазуха; 5 — глотковий отвір слухової труби; 6 — глотковий мигдалик; 7 — передня дуга атланта; 8 — язичок (піднебінний); 9 — піднебінний мигдалик; 10 — надгортанник; 11 — перснеподібний хрящ; 12 — стравохід; 13 — трахея; 14 — щитоподібний хрящ; 15 — під'язикова кістка; 16 — підборідно-язиковий м'яз; 17 — переддвер'я рота; 18 — власне порожнина рота.

Змикання верхньої (arcus dentalis superior) та нижньої (arcus dentalis inferior) зубних дуг називають прикусом. Прикуси бувають нормальні та патологічні. Нормальний прикус характеризується тим, що зуби однієї щелепи стикаються із зубами другої щелепи, причому кожен із зубів верхньої щелепи стискається також із зубом нижньої щелепи, який розміщений латерально щодо однойменних зубів стикання. Всі відхилення від нормального прикусу відносять до патологічних прикусів, для усунення яких необхідне спеціальне лікування.

В анатомії та практичній медицині кількість зубів прийнято зображувати зубною формулою. В чисельнику формули позначають верхні, а в знаменнику — нижні зуби. У зв'язку з тим що права та ліва половини щелеп симетричні, при розрахунку враховують лише одну з них. Першою цифрою позначають кількість різців, другою — іклів, третьою — малих кутніх зубів і четвертою — великих кутніх зубів.