ПИТАННЯ НА ЕКЗАМЕН ПО МАРКЕТИНГУ

33. Вибір стратегії маркетингу

Маркетингова стратегія – головний напрям маркетингової діяльності, у відповідності до якого організація прагне досягнути своїх маркетингових цілей. М.С. включає конкретні стратегії дій на цільових ринках, комплекс маркетингу, що застосовується і витрати на маркетинг. Стратегія маркетингу обирається для кожного сегменту ринку і залежить від можливостей та цілей фірми. Стратегія має включати розгляд нових продуктів, цін, просування продуктів, можливі небезпеки та реакцію на них.

34. Система маркетингового контролю

Контроль маркетингу – процес виміру і оцінки результатів реалізації планів і стратегії маркетингу. Контроль є завершальною фазою управління маркетингом і першим кроком на шляху планування маркетингу у новій фазі. Контроль дозволяє виявити сильні та слабкі сторони власної маркетингової діяльності. При реалізації контролю треба спиратися на певні стандарти – або встановлені самостійно, або показники конкурента, або середні показники у галузі.

Види контролю:

•Контроль річних планів – обсягу продажу, ринкової долі і т.д.

•Контроль прибутковості.

•Контроль ефективності – роботи служби збуту, реклами, стимулювання торгівлі.

•Стратегічний контроль – аналіз ефективності маркетингової діяльності, аудиторський контроль.

Існує також 3 рівні контролю:

•Організації в цілому – ефективність маркетингу організації в цілому – для прийняття рішень на рівні керівництва організації.

•Підрозділу маркетингу – постійний контроль окремих аспектів маркетингової діяльності.

•Зовнішній контроль – консультації зовнішніх фірм або консультантів, оцінюють відповідність маркетингу ринковим умовам, з об’єктивної точки зору.

35. Оценка и прогнозирование конкурентоспособности товаров.

Конкурентоспособность – это комплекс потре¬бительских и стоимостных (ценовых) характеристик товара, определяю¬щих его успех на рынке, т.е. преимущество именно этого товара над другими в условиях широкого предложения конкурирующих товаров-аналогов.

Конкурентоспособность — это понятие относительное, четко привязанное к конкретному рынку и времени продажи. Поэтому при оценке конкурентоспособности товара должны использоваться те же критерии, которыми оперирует потребитель, выбирая товар в определенных рыночных условиях.

Для проведения оценки конкурентоспособности используются две группы параметров: технические и экономические.

В группу технических параметров, используемых при оценке конкурен¬тоспособности, входят: параметры назначения, эргономические, эстетические и нормативные параметры.

Параметры, назначения характеризуют области применения продукции и функции, которые она обязана выполнять. По ним можно судить о содержании полезного эффекта, достигаемого с помощью использования продукции в конкретных условиях потребления. Параметры назначения под¬разделяются на классификационные (например, пассажировместимость для средств транспорта), технической эффективности (например, производи¬тельность станка) и конструктивные (характеризуют основные проектно-конструкторские решения, использованные при разработке изделия).