Аналіз, проблеми та пропозиції щодо вдосконалення розвитку страхових послуг в Україні
Однак, страхова діяльність в Україні супроводжується значною невпененістю і великою кількісстю бізнес-ризиків і тому підвищення ефективності страхової діяльності можливе лише за умов проведення ефективної державної політики регулювання страхового ринку України.
Здорова макроекономічна і структурна державна політика є суттєвою передумовою стабільності системи страхування й запобігання серйозним викривленням ринку. Без загальної економічної стабільності та базової фінансової і правової інфраструктури галузь страхових послуг не здатна розвиватись належним чином. Також має існувати достатній політичний і суспільний консенсус стосовно заходів, необхідних для встановлення та підтримки здорових ринків страхових послуг.
Хоча реформи конче необхідні у багатьох випадках, слід усвідомлювати, що ринки страхових послуг у різних країнах помітно відрізняються один від одного. Необхідно, щоб реформа системи страхування в Україні, яка спрямована на підвищення ефективності страхової діяльності та її впливу на економіку, враховувала особливості країни і пристосовувалася до них. Ринок страхових послуг не може існувати незалежно від загальних суспільних і економічних умов, які його оточують. Він - невідємна частина усієї економіки. Якщо методи державного регулювання,які спрямовані на підвищення ефективності страхової діяльності, не будуть практичними, система страхування ефективно не працюватиме або матиме негативний побічний ефект і перешкоджатиме розвитку ринкрвих механізмів. Хоча системи державного регулювання основані на моделях, які існують в індустріальних країнах, і довели свою корисність, їх необхідно рпистосовувати до конкретного середовища країни, адже без цього стає неможливим забазпечення ефективності страхової діяльності в країні.
Недостатній базовий стан розвитку страхової діяльності, який мав місце на початку 1992 року, завдяки вчасному прийняттю основних законодавчих норм, що мали відрегулювати страховий ринок, своєчасній перереєстрації страхових компаній, виведено з ринку тих, хто займався діяльністю всупереч законодавству України, зростанню страхової культури населення і підприємств перетворився на нинішній стадії розвитку страхової діяльності на стан зі сталим розвиткомю.
Водночас у звязку з такими загальними проблемами соціально-економічного розвитку країни, як спад виробництва, відсутність накопичень у субєктів підприємницької діяльності і громадян, можливість розширення спектра страхових послуг обмежена. Тому в сучасних умовах перед державою і органами державного нагляду постало завдання розвязати ті нагальні проблеми, які заважають нормальному розвитку і функціонуванню страхового ринку і, як наслідок, не сприяють іормуванню дієвого вітчизняного страхового ринку, підвищенню його ефективності та впливу на розвиток економіки країни.
Існування зазначених проблем на страховому ринку України гальмує розвиток страхової галузі й не забезпечує розкриття цого повноцінного потенціалу для розвитку економіки.
Дуже важливим кроком держави є удосконалення податкової політики у сфері страхування.
На сьгодні загальний стан економіки, фінансів підприємств і доходів населення не дає можливості спямувати достатні кошти на цілі страхування. Це спричинено значною мірою чинною системою оподаткування та системою регулювання фінансів підприємств. Лише за обмежиними видами страхування страхові платежі можна зараховувати на собівартість продукції,а левова їх частка сплачується лише з прибутку. Аналогічна ситуація і з платежами громадян, де потребують вирішення питання щодо зарахування в неоподатковувний дохід фізичних осіб платежів, спдачених ними на цілі страхуваня. Так само оподатковується страхове відшкодування, яке отримують громадяни, що принижує його компенсуючу роль.
У цьму напрямі актуальними є два питання. По-перше, виключення з системи оподаткування фізичних осіб витрат на сплату страхових платежів, а також отриманими ними страхових виплат. По-друге, встановлення відповідного відсотка коштів, у межах якого підприємства можуть відносити страхові платежі за певними видами страхування до валових витрат.Српавді, розвязання цієї проблеми потребує виваженого підходу, адже запровадження вказаних норм призведе до зменшення оподатковуваної бази зазначеної категорії платників податку. Проте досягнутий позитивний ефект може бути набагато більшим, ніж втрати бюджету. Наприклад, підвищеться рівень соціальної захищеності громадян у той час, коли рівень соціального страхування фізичних осіб не дає змоги повною мірою реалізувати програму соціального захисту населення, забезпечення його необхідною медичною допомогою тощо.
Підвищення економічного ефекту досягатиметься за умов, якщо підприємства у нестійких перехідних умовах будуть забезпечені страховимзахистом, будуть впевнені у завтрашньму дні, у гарантії відшкодування збитків і, як наслідок, сталому функціонуванню підприємства. А це вже створює умови для збільшення обсягів виробництва товарів, бази оподаткування. тобт усі втрати бюджету на початковому етапі запровадження зазначених норм із часом були б перекриті завдяки стабільній роботі підприємств і зниженню соціальної напруги у суспільстві.