Аналіз, проблеми та пропозиції щодо вдосконалення розвитку страхових послуг в Україні

Подібним чином відбувається й регулювання збиткув. Відповідно до одержаної частки участі в ризиках перестраховик передає цеденту пропорційну частину відшкодування, виплаченого за нього застрахованим. Здебільшого перестраховик бере участь у витратах цедента за розрахунками із страхувальниками.

Зазначимо, однак, що квотне перестрахування,зменшуючи ризик цедента за всіма договорами, переданими в перестрахування, все ж не дозволяє знизити ризик інших договорів страхового портфеля.

Договір ексценднтного перестрахування має певні відмінності від договору квотного перестрахування. Укладаючи його, партнери визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті деяких груп ризику. Для цього аналізують статистичні дані й роблять актуарні розрахунки. Максимум власної участі страховика і називають есцендентом..

Перевищення страхових сум за встановлений рівеньвласної участі в покритті ризику передається в перестрахування одному або декільком перестраховикам. Таке перевищення страхових сумризику, переданих у перестрахування називається надбанням ексцедента.

Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків, які перстраховик зобовязаний прийняти для покриття. Максимум участі перестраховика в покритті ризику називається кратною участю цедента.

При укладанні договору ексцедентного перестрахування вилучаються будь-які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля обсягу власної участі страховика. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика вважаються перестрахованими.

Квотно-ексцендентний договір на практиці застосовується рідко. Змістом його є поєднання двох розглянутих раніше перестрахувальних договорів. Портфель даного виду страхування перестраховується квотно, а первищення сум страхування ризиків понад встановлену квоту, в свою чергу, підлягає престрахуванню на принципах ексцендентного договору.Нерпопорційне перестрахування використовується в різних видах страхування, але найчастіше за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збитки, завдані третім особам у результаті дорожньо-транспортної події. Нерпопорційне страхування також застосовується в усіх видах страхування, де немає верхньої межі відповідальності страховика.

Одним з варіантів непропорційного перестрахування є перестрахування перевищення збитків, коли страховик намагається не вирівнювати окремі ризики даного виду, а переслідує мету забезпечити фінансову рівновагу страхових операцій уцілому, яка може бути порушена заподіянням збитку в особливо великих розмірах за деякими ризиками страхового портфеля.

Керуючись зазначиними умовами договору, перстраховик бере зобовязання покрити ту частину збитку, яка вища за встановлену суму власної участі цедента, але нижча зафіксованої в договорі суми, що дорівнює верхній межі відповідальності перестраховика. Прийняті таким чином зобовязання стосуються всіх збитків, зумовлених одним стихійним лихом, що складає страховий ризик. Якщо в результаті натсання страхового випадку буде завдано збитку багатьом страхувальникам, то він розглядатиметься винятково як груповий збиток. зобовязання страховика встановлюються відносно групового збитку.

Престрахування ризиків спрямовано не лише на захист страхового портфеля від впливу на нього серії великих страхових випадків або навіть одного катострофічного з них, але й сприяє тому, щоб оплата сум страхового відшкодування по таких випадках не лягала непосильним тягарем на одне страхове товариство, а здійснювалась всіма учасниками в перестрахуванні відповідного обєкта колективно.

Коли будь-яку страхову компанію було б поставлено перед необхідністю повністю тримати лише на своїй відповідальності всі взяті на страхування ризики, серед яких можуть бути великі обєкти стразування, вона не змогла б у цьому разі утворювати за рахунок надходжень премії страхові фонди, що відповідали б ступеню ризику, і постійно перебувала б у небезпеці невиконання своїх фінансових зобовязань перед страхувальниками, а це суперечить призначенню й економічному змісту страхування.

Саме таке становище виникло на страховому ринку України.для нашої країни характерна велика концентрація матеріальних цінностей і, як наслідок, зростання страхових сум за значною кількістю обєктів страхування.