Оцінка в виразних порівняльних структурах

Розділ IV . Семантика оцінки

4.1 Денотативне та конотативне значення слова.

Лексичне значення кожного окремого лексико-семантичного варіанта представляє складну єдність. Денотативне значення слова називає поняття, є предметно-логічною частиною повідомлення. Другій частині повідомлення відповідає коннотація, до якої входять емоційний, оціночний, експресивний і стилістичний компоненти значення. Перша частина є обов’язковою, друга – факультативною. Слова, які крім денотативного значення володіють ще й конотативним, є виражальними засобами мови на лексичному рівні.

Слово володіє оціночним компонентом значення, якщо воно виражає позитивне чи нагетивне судження про те, що воно називає, тобто одобрення чи неодобрення. Оціночний компонент нерозривно зв’язаний з предметно-логічним, уточнює і доповнює його і, на відміну від емоційного, не сприяє послабленню синтаксичних зв’язків. Дослідники зазначають, що кожне образне найменування має оціночний відтінок.

Емоційний компонент значення слова співвідноситься зі сферою емоційно-чуттєвого сприйняття. Емоційність – якість мовлення, зумовлена станом мовника, вираженням його почуттів. Емоційне – не частина експресивного, а один із способів створення експресії.

Експресивно-образний компонент значення слова співвідноситься з кваліфікативною сферою чуттєво-образного сприйняття, в якій відображена закріплена мовною практикою співвіднесеність конкретного слова з певним об’єктом через вказання на інший об’єкт чи ознаку. Експресивні одиниці завжди тою чи іншою мірою містять елементи оціночності. Не випадково експресивність трактується як одна з п’яти якостей оціночного предиката – емотивності, емоційності, афективності та інтенсифікації. Експресивність – якість мовлення, зумовлена, в першу чергу, наміром мовника досягнути певної прагматичної цілі – якимось чином вплинути на духовний і фізичний стан адресата.

В плані емоційності, експресивності і оціночності образи можуть давати досить різноманітний ефект: висміювати чи підносити, робити зображуване поетичним чи навпаки розкривати його ницість.

На спільності емоційно-оціночної реакції базується явище синестизії, тобто перехода з сфери, що сприймається одним органом відчуття, в область іншого, наприклад, з області температурних чи тактильних в область зорових чи слухових відчуттів. Це явище значно розширює можливості образного представлення дійсності.

Інваріантним граматичним значенням прикметників в сучасній англійській мові є значення якості, що нерозривно пов’язане з оцінкою, а, таким чином, і емоційністю та експресивністю. Цей факт сам по собі свідчить про значну роль прикметників в системі стилістичних ресурсів мови. На відміну від іменників, прикметники в англійській мові не володіють сукупністю граматичних категорій, єдина граматична категорія прикметників – категорія порівняння. Прикметники мають обширне синонімічне поле не тільки всередині сукупності самих прикметників, але і з одиницями більш складного рівня – словосполученнями. В описах використовуються комбінації різноманітних способів позначення якості, що робить опис більш наглядним і надає певну емоційну тональність. Наприклад:

…The sun on the seaward side of the dunes glittered like fine white sugar in the sun. (H. Bates).

4.2 Ціннісні відношення в мовіМова є віддзеркаленням перцептивної картини світу, в ній представлена як об’єктивна дійсність – предмети, якості, дії, людина з її думками, вчинками і почуттями (дескриптивність мови), так і взаємодія дійсності і людини в різних аспектах, одним з яких є оціночний: мовник характеризує явища з точки зору власних цінностей – добра і зла, користі і шкоди, краси і потворності.

Питання природи цінностей досліджувалось в логіці, аксіології, філософії і було зумовлене, перш за все, загальнофілософськими поглядами вчених. В мові, ціннісні відношення закріплені найчастіше в семантичних і синтаксичних структурах. Оцінка як аспект значення має місце в найрізноманітніших мовних структурах, це можуть бути елементи, менші за слово чи висловлювання. Існують цілі шари лексики, що виражають оцінку, в першу чергу, прикметники і прислівники, оціночна семантика яких надзвичайно багата. Важливо, що оцінка може бути співвіднесена не тільки з мовними одиницями, але й з загальною семантикою висловлювання в дуже широкому діапазоні значень.

Як слушно зазначає О.М. Вольф, оцінюватись може великий варіатив ознак: важливість / неважливість, істинність / неістинність, але основна сфера значень, що відноситься до власне оціночних, пов’язана з ознакою добре / погано. Ми згодні з цією тезою про те, що має сенс відрізняти оцінку в вузькому значенні слова від кваліфікації загалом, що є більш широким поняттям, до якого входять як оцінка, так і ряд інших якостей, зокрема параметрів (наприклад, великий / маленький, вузький / широкий).