Оцінка в виразних порівняльних структурах

Таким чином, дещо спрощуючи реальний хід історичного розвитку, можно стверджувати, що становлення і розвиток мови відбувалось від “образної” до “бèзобразної” мови, знакової, що диктувалось потребами мислення і комунікації. Ускладнення громадської реальності призводить до своєрідного відродження на новій, значно вищій основі поетичної, образної, художньої мови, яка мала не тільки комунікативну і пізнавально-відображальну функцію, але й функцію естетичну.

Образність в широкому розумінні можна визначити як властивість поетичної мови передавати не тільки логічну інформацію, але й інформацію чуттєвого сприйняття за допомогою системи словесних образів, а сам словесний образ можна визначити як “відрізок мовлення – слово чи словосполучення, – що несе образну інформацію, значення якої не еквівалентне значенню окремо взятих елементів даного відрізку”.

1.2 Яскравий художній образ та його структура

Художній образ як одна з форм відображення дійсності є особливим; специфіка художнього образу полягає в тому, що, даючи людині нове пізнання світу, він одночано передає і певне ставлення до відображуваного. Психологічна двоякість образу в мистецтві базується на тому, що образ відтворює в свідомості минулі відчуття і сприйняття, конкретизує інформацію, задіюючи спогади про чуттєво-зорові, слухові, тактильні, температурні і інші відчуття, отримані з досвіду і пов´язані з психічними переживаннями.

Яскравий образ заснований на використанні подібності між двома далекими один від одного предметами. Предмети повинні бути достатньо далекими, щоб їх співставлення було неочікуваним, звертало на себе увагу і щоб відмінні риси відтіняли подібність. Співставлення одної квітки з іншою може служити поясненням до її описання, але образності не створює. Співставлення квітки з сонцем, чи сонця з квіткою, чи вітру з чортополохом виразно характеризує форму квітки чи колючість вітру чи чортополоху.

Розглянемо як приклад останні рядки роману Р. Олдінгтона “Смерть героя”:

Something seemed to break in Winterbourne’s head. He felt he was going mad, and sprang to his feet. The line of bullets smashed across his chest like a savage steel whip.

Словесний образ для опису кулеметної черги, що несе смерть, міститься не в одному слові whip, а у всьому уривку smashed across his chest like a savage steel whip. Саме значення слова whip (батіг), начичено асоціаціями болі і насильства. Внутрішня форма цього, що виникла в наслідок звукової імітації асоціюється з швидким, різким рухом. Експресивність слова whip підтримується конвергенцією. Епітет savage, зі свого боку, доповнює образ емоційним і оціночним компонентом.

Аби викликати подібні асоціації, у своєму романі “Мартін Іден” Джек Лондон порівнює біль героя, викликаний насмішливим поглядом чи криком дитини з гострим ударом ножа:

He was keenly sensitive, hopelessly self-conscious, and the amused glance that the other stole privily at him over the top of the letter burned into him like a dagger- thrust.

The squall of the child went through him like a knife.

Розглядаючи структуру образу, розрізняють:

1)Позначуване (the tenor) – те, про що йде мова,

2)Позначаюче (the vehicle) – те, з чим порівнюємо,

3)Основа порівняння (the ground) – спільні риси порівнюваних понять,

4)Відношення між першим і другим,

5)Техніка порівняння як тип тропа,