Англійські неологізми

•Sprache anpasst. Ein Beispiel ist Download, dass sich von /...loʊd/ nach /...loːt/ entwickelt.

•Das Genus. Heißt es der Engine oder die Engine?

•Die Flexion. Heißt es des Piercing oder des Piercings? Heißt es im Plural die PC oder die PCs?Oft muss sich eine Norm auch erst etablieren. Dies gilt zum Beispiel für das Genus von Lehnwörtern aus dem Englischen, wo das Genussystem nur schwach ausgeprägt ist.

Sprecher, die ein Neuwort verwenden, signalisieren manchmal, dass sie das entsprechende Wort noch nicht als Teil der Sprachnorm akzeptieren. Häufig dafür verwendete Mittel sind Anführungszeichen (der »Breakeven« sei noch nicht erreicht) oder abgrenzende Ausdrücke (der sog. Breakeven, der Breakeven, wie man heutzutage sagt).

Der pragmatische Wert von Neologismen

Nicht immer besteht die Hauptfunktion eines Neologismus darin, einen neuen Sachverhalt zu bezeichnen. Mit der Verwendung von Neologismen möchte man oft etwas signalisieren: Zugehörigkeit zu einer bestimmten Gruppe, Modernität, oder einfach nur Aufmerksamkeit erregen. Diese beiden pragmatischen Funktionen sind die Ursache dafür, dass Neuwörter vor allem in der Sprache der Werbung verwendet werden. Die Signalfunktion neuer Wörter wird bis dahin ausgereizt, dass gegen grammatische Regeln verstoßen wird (unkaputtbar, hier werden Sie geholfen).

Neologismen werden auch als ersetzende Bezeichnungen verwendet, wenn dem Bezeichneten eine andere Wertung oder ein anderes Ansehen gegeben werden soll. Der Wortschatz der Deutschen Bahn AG ist ein Musterbeispiel für eine solche Sprachpolitik (Schaffner >> Zugbegleiter; Schalter >> Servicepoint, neuerdings Counter).

Zugleich entzündet sich an Neologismen als Symptom oft ein sprachkritischer Diskurs. Konservative Sprachkritiker machen an Neologismen, und vor allem an Lehnwörtern, einen von ihnen behaupteten Verfall der Sprache fest. Dagegen wird an den Neologismen ebenfalls die Wandlungsfähigkeit einer Sprache und ihre Fähigkeit, den ständig sich wandelnden Benennungsanforderungen gerecht zu werden, festgemacht.

Quellen von Neuwörtern

Eine Quelle von Neologismen, die Entlehnung aus anderen Sprachen, wurde bereits genannt. Ein Sprachsystem stellt aber noch eine Reihe weiterer Mittel für die Neuwortbildung bereit. Hierzu gehören unter anderem:

•Komposition. Die Zusammensetzung neuer Wörter aus existierenden ist im Deutschen der produktivste Wortbildungsprozess und entsprechend auch eine ergiebige Quelle für Neologismen (Dosenpfand, Genmais).

•Derivation. Die Ableitung mittels Affixen (insbesondere Präfixe oder Suffixe) ist ebenfalls eine ergiebige Quelle. Dabei können Affixe selber Neuprägungen sein (z. B. Cyber-) und eine größere Gruppe von Neuwörtern prägen (Cyberpunk, Cyberkriminalität).

•Abkürzungen sind ein wichtiges Mittel sprachlicher Ökonomie. Verfestigt sich ihr Gebrauch, dann können auch sie als Neologismen betrachtet werden (SMS, Hiwi).

•Zusammenziehungen, im Englischen auch portmanteaus genannt. Diese werden aus dem ersten Teil einen Wortes und dem zweiten Teil eines zweiten Wortes gebildet. Beispiel: education + entertainment >> Edutainment. Zusammenziehungen sind im Deutschen selten, sie werden meist aus anderen Sprachen entlehnt.

•Verballhornungen

SummaryМова, як соціальне явище знаходиться під постійним впливом екстралінгвістичних факторів і віддзеркалює усі процеси соціального життя шляхом номінації, результатом якої є поява нових лексичних одиниць. Виникнення нових слів – неологізмів – пов’язане з необхідністю дати найменування яким-небудь новим явищам, предметам чи поняттям, що входять в життя у зв’язку із розвитком науки і техніки, економіки і т.д. Оскільки належність слів до неологізмів є ознакою відносною та історичною, не існує єдиного універсального визначення цієї категорії лексичного складу мови. З одного боку, їх пояснюють як слова, значення або сполучення слів, які з’явилися у певній мові протягом певного періоду часу, або ж слова, які виникли за пам’яті покоління, що їх використовує. З іншого боку, неологізми визначаються за денотативною ознакою(як слова, що означають нові реалії) і стилістичною (супроводжуються ефектом новизни). Одні вважають вирішальними критеріями приналежності того чи іншого слова “свіжість і незвичність”, що відчувають носії мови щодо новоутвореної лексичної одиниці. Інші вказують, що таке стилістичне забарвлення властиве не всім неологізмам, багато з яких засвоюються одразу всіма мовцями і входять в загальний узус як цілком нейтральні за значенням одиниці. Одні лексикологи вважають достатнім критерієм недавнє виникнення слова, інші відносять до неологізмів лише слова-позначення нових реалій і понять, треті вважають неологізмами слова, незареєстровані досі лексикографами. На думку одних лінгвістів, неологізми – це слова будь-якого періоду, що є новими по відношенню до попереднього періоду; слова, нові для даного різновиду мови (літературна мова, варіант мови, діалект); не лише нові слова, але і нові значення слів (лексико-семантичні варіанти слова), і навіть нові фразеологічні або стійкі словосполучення слів; одиниці, що виникають із існуючих у мові елементів даної мови.