Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку

Організаційною формою реалізації спільних під¬приємств країн-кооперантів, які планують здійснення технічно складних і дорогих проектів, що не під силу виробникам однієї країни навіть за підтримки уряду, є міжнародні консорціуми. Вони виникають переваж¬но в наукомістких галузях (авіаційній, космічній про¬мисловості, енергетиці), а за створення міжнародних вільних економічних зон — в деяких інших галузях і сферах діяльності.

Отже, економічна інтеграція є процесом економіч¬ної взаємодії країн, який сприяє взаємодії господар¬ських механізмів і набуває форми міждержавних угод. Основними її передумовами є зближення рівнів ринко¬вого розвитку країн, вирішення загальних проблем, прагнення не залишитися обабіч інтеграційних про¬цесів у світовому господарстві.

Основні форми і методи співробітництва країн з різним рівнем розвитку

У сучасних умовах, коли взаємозалежність між країнами посилена інтернаціоналізацією господар¬ських зв'язків, науково-технічною революцією, прин¬ципово новим впливом засобів інформації та комуніка¬ції, ефективне функціонування економіки в умовах автаркії (національної економічної самозабезнеченості) неможливе. Економічна діяльність, спрямована на самоізоляцію, на національну або групову автаркію, якими б благородними політичними і соціальними гаслами не прикривалася, перспективи не має. Праг¬нення уникнути суперечностей розвитку світового господарства спричиняє виникнення державного І між¬державного регулювання міжнародних економічних відносин, посилення інтернаціоналізації господарсько¬го життя, його інтеграцію, розвиток різних форм і ме¬тодів міжнародних економічних відносин.Поглиблення міжнародної спеціалізації та коопера¬ції виробництва зумовлює зростання об'ємів міжнарод¬ної торгівлі, яка за умов зростаючої інтернаціоналіза¬ції господарського життя є однією з перших форм між¬народних економічних відносин.

Міжнародна торгівля як наслідок МПП зародилася давно, а на початку XIX ст. набула форми світового рин¬ку, на якому діяли майже всі розвинуті країни світу.

Міжнародна торгівля — сфера товарно-грошових відносин, що охоплює пересування, купівлю-продаж товарів, послуг та інформації за межі державного кордону певної країни.

Продавцями і покупцями в цій сфері економічних відносин є державні організації, фізичні та юридичні особи.

Товари, що купуються і завозяться в країну, це ім¬порт, а товари, що продаються і вивозяться — експорт. Сума експорту та імпорту кожної країни становить її зовнішньоторговельний товарообіг. Різниця між су¬купним імпортом і експортом протягом певного періо¬ду часу (рік, квартал та ін.) утворює сальдо торго¬вельного балансу країни. Воно є активним (позитив¬ним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, або пасивним (від'ємним), якщо ситуація протилежна. Пе¬ревищення імпорту над експортом спричиняє зовніш¬ньоторговельний дефіцит. Пасивне сальдо торговельно¬го балансу покривають за рахунок національного дохо¬ду країни, оплачуючи золотом або конвертованою валютою. Нерідко вдаються і до кредитів країни-донора (постачальника) або міжнародних фінансових орга¬нізацій (Міжнародний валютний фонд — МВФ, Міжна¬родний банк реконструкції та розвитку — МБРР).

Розрахунки за зовнішньоторговельними операціями кожна країна здійснює у натуральних і вартісних по¬казниках. За натуральним виміром динаміку зовніш¬ньоторговельного товарообігу виражають індекси фі¬зичного обсягу експорту та імпорту, які демонструють тенденції зміни обсягів реальної маси товарів. На відміну від них, вартісні показники відображають не тіль¬ки зміни в кількості експортованих та імпортованих то¬варів, а й коливання цін. Тому вартість експорту може зменшитися навіть за збільшення кількості експортова¬ної продукції, якщо впадуть ціни на неї, і навпаки.

Обсяг міжнародної торгівлі (товарообіг) підрахову¬ють підсумовуванням тільки обсягів експорту, як пра¬вило, в доларах США і в цінах ФОБ1. Імпорт підрахо¬вують у цінах СІФ2, внаслідок чого він перевищує вар¬тість експорту на 10%.

Успішний розвиток зовнішньої торгівлі всіх країн забезпечується відкритістю економіки і рівнем цін на світовому ринку. Відкрита економіка передбачає ціліс¬ний єдиний економічний комплекс, інтегрований у сві¬товий ринок, сприяє активному застосуванню різних форм спільного підприємництва, організації зон віль¬ного підприємництва, ліквідації державної монополії зовнішньої торгівлі, ефективному використанню прин¬ципу порівняльної переваги країни в МПП, передбачає зважену відкритість внутрішнього ринку щодо інозем¬ного капіталу, товарів, технологій, інформації.