Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку
Важливою особливістю надання (виробництва) по¬слуг є те, що вони часто об'єднуються з експортом у межах одного контракту і потребують безпосередньої зустрічі покупців і продавців.
Спеціалізація науково-дослідної діяльності у межах світового господарства стимулює розвиток міжнародно¬го науково-технічного співробітництва. У другій поло¬вині 70-х років у світовому господарстві почав інтенсив¬но формуватися ринок новітніх технологій. Економічна вигода від міжнародного обміну передовими технологі¬ями зумовлена раціональнішим використанням засобів виробництва, промисловим опануванням нових техно¬логій, товарів, виникненням нових ринків збуту, прис¬коренням економічного розвитку.
Світовий досвід свідчить, що між ринком науково-технічних знань та технологій і ринком послуг є багато спільного, а механізм укладання угод і реалізації — майже ідентичний. Відмінність лише в тому, що на цьому ринку немає товарної маси. На ринку науково-технічних знань реалізуються товари інтелектуальної власності, юридичне захищені патентами, авторськи¬ми свідоцтвами та науково-технічні, комерційні, фі¬нансові, а також інші знання і досвід, не захищені у правовому відношенні.
Світові господарські зв'язки набувають в основно¬му двох форм міжнародного технологічного обміну: некомерційних (публікації науково-технічних резуль¬татів, проведення наукових конференцій і виставок, обмін спеціалістами, особисті контакти) та комерцій¬них (купівля-продаж ліцензій, які є угодами між про¬давцем (ліцензором) і покупцем (ліцензіатом)).
У світовій практиці існує кілька способів оплати ліцензій, але найпоширенішими є паушальний платіж і роялті.
Паушальний платіж (НІМ. paushal — повністю, сумарний) — оплата ліцензії покупцем повністю і одноразово.
Перевагою такого способу для продавця є одержан¬ня всієї суми одразу, без комерційного та інших видів ризику, що можуть виникнути під час дії угоди. По¬дібні платежі застосовуються за передачі «ноу-хау» відносно нескладних технологій. Паушальний платіж використовується інколи за поставок нового устатку¬вання, продажу ліцензій на нову технологію як гаран¬тія від збитків.
Роялті (англ, royalty — привілегії) — авторські відрахування, платежі, одержані власником у вигляді винагороди (компенса¬ції) за право використання ліцензії.
Вони запроваджуються у формі певного відсотка від суми продажу або від ціни одиниці продукції. Ставки диференціюються залежно від змісту, терміну дії ліцен¬зії, обсягу виробленої ліцензованої продукції. Рівень ставок різний і коливається в межах від 2 до 10%.
На практиці нерідко використовують комбіновані платежі за ліцензії, які є поєднанням двох названих розрахунків.
Особливою складовою структури світового ринку є міжнародна міграція капіталу — розташування за ме¬жами країни коштів, здатних приносити їх власнику дохід. Вивіз капіталу починається тоді, коли він може приносити значно більшу норму прибутку, ніж та, яку він дає внаслідок вкладання в економіку власної країни. Міграція капіталу заради великого прибутку зу¬мовлена багатьма причинами:
—відносне перенагромадження капіталу в країні-експортері;
—розбіжності між попитом на капітал і його про¬ позицією у різних ланках (країнах) світового господарства;
—наявність у країн-експортерів капіталу, дешевших чинників виробництва;
—інтернаціоналізація виробництва, нижчі екологічні стандарти.Особливістю сучасного світового господарства є од¬ночасне утворення в кожній розвинутій країні віднос¬но надмірного капіталу в певних галузях господарства і одночасного виникнення потреби в залученні додат¬кових коштів ззовні для розвитку інших, особливо технічно відсталих, галузей. Тому чимало країн одно¬часно є експортерами та імпортерами капіталів.
Міжнародний рух капіталів як фактор виробниц¬тва набуває різних форм (рис. 5.2). їх можна класифі¬кувати за кількома основними ознаками: