Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку
1.За джерелами походження капітал, який перебуває у русі на світовому ринку, поділяють на приватний і державний залежно від того, вивозиться він при¬ватними чи державними організаціями і компаніями.
2.За формою надання розрізняють товарні та грошові (валютні) кредити. В товарній формі переважно вис¬тупають комерційні кредити, а в грошовій — фінансові.
Рис. 5.2. Форми міжнародного руху капіталів
Вивезеним капіталом можуть бути машини і облад¬нання, патенти і «ноу-хау», якщо вони вивозяться за кордон як вклад в статутний капітал фірми, що там створюється.
3.Залежно від терміну, на який залучають кредит,
розрізняють:
—довгостроковий (п'ять—сім років);
—середньостроковий (від одного до п'яти років);
—короткостроковий (в межах одного року).
4.Суб'єктами експорту капіталу є банки, корпорації, окремі підприємства, державні структури, муніципальні та міжнародні організації.
5.За своїм цільовим призначенням міжнародні кредити поділяють на фінансові й пов'язані. Пов'язані кредити мають цільове призначення, закріплене в трудовій угоді. До них відносять комерційні кредити (на купівлю певних товарів), інвестиційні кредити (на будівництво конкретних об'єктів). Фінансові не мають цільового призначення.
На міжнародний ринок капітал надходить у двох основних формах: виробничий (підприємницький) та позичковий (кредитно-грошовий).
Виробничий (підприємницький) капітал — капітал, вкладе¬ний його власником у різні підприємства з метою одержання прав на управління ними і прибутками.
Підприємницький капітал вивозять з метою ство¬рення підприємств на території інших країн. Залежно від можливості реального контролю за діяльністю та¬ких підприємств вирізняють два види інвестицій — прямі та портфельні.
Прямі інвестиції — довгостроковий вклад грошових коштів у статутний капітал підприємства.
Такий вклад здійснюється з метою одержання не тільки права управління, а й контролю за діяльністю підприємства. Заново утворені чи придбані підпри¬ємства стають філіалами (дочірніми підприємствами) функціонуючої в іншій країні фірми (материнської), яка є центром міжнародного виробничого об'єднання. Прямий контроль за господарською діяльністю інозем¬ного підприємства у такому разі забезпечують повна власність на вкладений капітал і володіння контроль¬ним пакетом акцій.
Останніми десятиліттями прямі інвестиції мають тенденцію до прискореного зростання. Якщо в середині 60-х років XX ст. загальний, обсяг прямих інвести¬цій становив 108 млрд, дол., то в середині 90-х він пе¬ревищив рубіж 2,5 трлн. дол.
Портфельні інвестиції — інвестиційний портфель, який є су¬купністю об'єднаних інвестиційних цінностей, що служать інс¬трументом досягнення конкретної мети вкладника.
Портфельні інвестиції означають купівлю цінних паперів, права власності на нерухомість, вони теж орі¬єнтовані на одержання прибутку, але не надають ін¬вестору права реального контролю над об'єктом інвес¬тування.