Світове господарство, сутність, об'єктивні основи становлення, етапи розвитку

де G — індекс товарності; ЕХ — експорт продукції (послуг) протягом року; IМ — імпорт продукції протягом року; GDP — річний валовий внутрішній продукт.На розвиток інтернаціоналізації виробництва впли¬ває низка чинників, найважливішими серед яких є: рівень техніко-економічного розвитку країн, особли¬вості виробничої асоціації, величина національного господарства, рівень розвитку МПП.

Головними чинниками міжнаціональної спеціалі¬зації є наявність природних ресурсів, кліматичні умо¬ви, сформована виробнича база і внутрішній рівень національної спеціалізації. Якщо концентрація вироб¬ництва продукції у межах однієї країни не базується на спеціалізованих підприємствах з високим техніч¬ним і технологічним рівнем, не забезпечує випуск кон¬курентоспроможної продукції, то вона призводить до перевитрат ресурсів і економічних спадів.

У кожному національному господарстві посилю¬ється роль елементів, породжених організаційно-тех¬нічною взаємодією різних країн, все більша кількість підприємств, які належать до національних комплек¬сів, стають ланками всесвітнього господарства. Це зумовлено повною економічною (передусім виробничою) взаємозалежністю країн.

Міжнародна кооперація праці (МКП) є головною формою поділу праці у світовому господарстві. Це об'єднана діяльність працівників різних країн в однако¬вих чи різних, але об'єднаних між собою процесах виробництва. МКП базується на міжнародній спеціаліза¬ції виробництва, яка є одним з аспектів МПП. Саме то¬му міжнародна кооперація і міжнародна спеціалізація виробництва є не лише формами МПП, а й важливими ознаками, що визначають його сутність.

За своєю економічною природою МКП є продуктив¬ною силою — вона сприяє досягненню високих резуль¬татів у галузі виробництва, наукових досліджень, збуту продукції за значно менших затрат живої та уречевле¬ної праці порівняно із затратами, необхідними для до¬сягнення таких самих результатів окремими виробни¬ками.

У виробничій кооперації простежуються два взає¬мопов'язані процеси — узгоджене виробництво певної продукції та обмін продукцією між суб'єктами МКП.

Класифікація форм міжнародної виробничої коопе¬рації залежить від методологічних принципів. Відпо¬відно до документів Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) формами міжнародної виробни¬чої кооперації є: спільне виробництво; підрядна ко¬операція; поставки у межах ліцензійних угод; допов¬нення виробничих потужностей партнера; розподіл виробничих програм (спеціалізація); організація спільних підприємств.

МКП в її розвинутих формах охоплює різні сфери кооперування:

1.Міжнародне виробничо-технічне кооперування.

До його сфери належать:

—питання передачі ліцензій і використання прав власності;

—підрядне кооперування в галузі будівельних і монтажних робіт;

—удосконалення управління виробництвом, стан¬дартизація, уніфікація, сертифікація, розподіл виробничих програм.

2.Торгово-економічні процеси, пов'язані з реалізацією кооперованої продукції.

3. Післяпродажне обслуговування техніки.

Головною фірмою з виробництва аеробуса А-300 і його модифікацій А-310, А-320 є компанія «Ербас-індастрі». Національні компанії деяких країн (Франції, Німеччини, Великобританії, Іспанії, Голландії і Бель¬гії) мають в ній власні частки акцій. Будучи гене¬ральним підрядником, «Ербас-індастрі» здійснює свої зв'язки з авіакомпаніями і урядами заінтересованих країн, визначає політику в сфері продажу, забезпечує післяпродажне обслуговування і підготовку льотно-технічного персоналу клієнтів.