Банківські операції

Професійна діяльність на ринку цінних паперів - це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів й організаційного, інформаційного, технічного та іншого обслуговування випуску обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. Основні види професійної діяльності банків на ринку цінних паперів— це фінансове посередництво, діяльність з управління цінними паперами та організаційно-технічне обслуговування операцій з цінними паперами, тобто діяльність у ролі інфраструктурних учасників ринку. Сюди також належить депозитарна діяльність, тобто діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами. Комерційні банки можуть здійснювати діяльність з управління цінними паперами, тобто таку, що ведеться від свого імені за винагороду на підставі відповідного договору протягом терміну, визначеного стосовно управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.В Україні зараз випускаються та перебувають в обігу такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішньої республіканської і місцевої позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати та векселі.

Згідно з чинним законодавством комерційні банки можуть здійснювати операції з цінними паперами у таких напрямах:

1. Як емітенти цінних паперів (випуск акцій, облігацій, ощадних і депозитних сертифікатів, емісія банківських векселів).

2. Як інвестори (вкладання коштів банків у цінні папери).

3. Як посередники, що виконують операції з цінними паперами в інтересах та за доручен¬ням своїх клієнтів (брокерські операції, дилерські, довірчі, реєстраторські, депозитні, розрахун¬ково-клірингові, консультаційні).

53. Характеристика операцій банків із заставними. Заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її випуск передбачений іпотечним договором. Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. У разі видачі заставної припиняються грошові зобов'язання боржника за договором, який обумовлює основне зобов'язання, та виникають грошові зобов'язання боржника щодо платежу за заставною. Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформлення заставної. Іпотекодержатель (власник заставної) може до настання строку виконання боржником зобов'язань за заставною проводити операції з належними йому заставними для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб. Рефінансування може здійснюватися такими способами:

-відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту з компенсацією індосанту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі;

-продаж заставної із зобов'язанням зворотного викупу (операція репо);

-передача заставної у заставу для забезпечення виконання зобов'язань перед іншими кредиторами;

-емісія іпотечних цінних паперів.

54. Основні етапи кредитування. 1.Переговори про кредит почин-ся задовго до прийняття конкретного рішення. Пропозиція про видачу кредиту може йти як від банку, так і від клієнта. Для розвинутих р-вих відносин більш типовою є ситуація, коли б-к шукає клієнта. Але як свідчить банк практика в У-і б-к не шукає клієнта, а клієнт шукає б-к, т.я. кредити на сьогодні шукають п-ва, уряд, під-ці.

2.Розгляд конкретного проекту. Нестійкість ек ситуації, інфляція потребують від укр. банків більшої уваги та досвіду оцінки кредитоспр-ті клієнта, об’єкта кредитування і надійності забезпечення, якості застави та гарантій. Ця робота, як правило, покладається на кред відділ (упр-ня). В окремих банках виділяють спец-ні аналітичні підрозділи, ф-цією яких є детальна оцінка кредитуємого об’єкта. Заключення про можливість кредитування надається робітнику, який обслуговує даного клієнта. В цьому випадку вся підготовча робота покладається на ек-ста банку. Він виконує всю аналітичну, технічну та організаційну роботу за відповідним кредитним проектом. В невеликих банках вся ця робота концентр-ся в одному кред відділі. Між-ий досвід є іншим. Якщо це малий б-к, то аналітична і технічна робота в ньому по видачі кредитів розділена між робітниками: один аналізує, готує висновок, інший виконує технічну роботу за технічним оформленням позички. Спец-ція м.б. й іншою: хтось із банк персоналу тільки приводить клієнта в б-к, далі інше виконують інші. Буває й так: прац-ки спеціально створених відділів за продажем банк послуг не тільки приводять клієнтів в б-к, але і виконують попередній а-з кред-го проекту, складають свої письмові висновки. Інший висновок склад-ся в ек-му упр-ні банку (в спец відділах а-зу кред риз-ку). В цьому випадку реалізується т.зв. правило “4-х очей”, коли кред проект проходить фільтр 2-х осіб, які не стоять в заг-му підпорядкуванні. Великі кредити, як правило, розгляд-ся на кред-у комітеті. До його засідання проробляються всі ек та юр питання, приймається рішення за цим питанням, визнач-ся конкретні умови кредитування. Потім наступає етап оформлення кред-ої док-ції. Робітники банку оформлюють кред договір, виписують розпорядження по банку про видачу кредиту, заводять спец-е дос’є на клієнта-позичальника (кредитна справа).