Банківські операції

-відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту з компенсацією індосанту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі;

-продаж заставної із зобов'язанням зворотного викупу (операція репо);

-передача заставної у заставу для забезпечення виконання зобов'язань перед іншими кредиторами;

-емісія іпотечних цінних паперів.

Застава заставної

Заставна може бути передана у заставу для забезпечення виконання зобов'язань її власника перед іншою особою - кредитором. Застава заставної здійснюється шляхом вчинення індосаменту, в якому зазначається, що заставна передається тільки у заставу, та ідентифікується забезпечене заставою зобов'язання. При заставі заставна передається у володіння заставодержателю.

Іпотекодержатель (власник заставної) зобов'язаний письмово повідомити боржника про передачу заставної у заставу.

Продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу

Продаж заставної із зобов'язанням зворотного викупу є угодою, згідно з якою будь-яка особа-кредитор зобов'язується сплатити іпотекодержателю (власнику заставної) грошові кошти, а іпотекодержатель (власник заставної) зобов'язується передати заставну цьому кредитору і викупити її за погодженою сторонами ціною у визначений строк у майбутньому, але не пізніше строку повного виконання основного зобов'язання боржником.

Продаж заставної із зобов'язанням зворотного викупу здійснюється шляхом вчинення індосаменту, в якому встановлюється строк зворотного викупу заставної.

Іпотечні цінні папери

Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій і іпотечних сертифікатів.

Іпотечна облігація – довгостроковий цінний папір, який випускається під забезпечення нерухомим майном та приносить твердий процент. Іпотечна облігація не має безпосереднього юридичного зв’язку з конкретною забезпечуваною вимогою. Але опосередковано вона пов’язана з усією сукупністю (пулом) іпотек, що є в банку. Власник може продати іпотечну облігацію будь-коли, не чекаючи закінчення її терміну, і повернути свої гроші.

18.Овердрафтне кредитування комерційних банків. Овердрафтне кредитування – це кредитування по поточному рахунку. Мета відкриття: надання можливості клієнтам, що мають позитивну репутацію, ведуть стабільний бізнес, з постійними, рівномірними оборотами по поточному рахунку, здійснювати платежі з поточного рахунку при тимчасовій короткотерміновій відсутності коштів на ньому. Це стандартний кредит, але незабезпечений. Мета овердрафтного кредиту – сплата платіжних документів. Підприємствам, що мають сезонний характер виробництва може бути відкритий лише на термін сезону. Встановлюється ліміт: за останні 6 місяців розраховується середня арифметична кредитових оборотів по поточному рахунку і множиться на 10-25%. Більш складна формула застосовується великими банками і розраховується як множення трьох коефіцієнтів: 1) середньомісячний кредитовий оборот 2) вага позичальника (залежить від характеристики) 3) співвідношення позичених коштів до власних. Термін кредиту овердрафт від 1 місяц до півроку.19/20. Операції з врахування та переврахування векселів. Операція врахування (дисконту) векселів полягає у купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами й обов'язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської процентної ставки, яка ще називається дисконтом, а також накладних витрат на здійснення операції. Цей кредит називається обліковим кредитом. Його особливістю є те, що повернення кредиту здійснює не позичальник, а зобов'язана за векселем особа. Тому подібні кредити називають позиками, що самоліквідуються. Векселі до врахування надаються в банк при реєстрах. Реєстри складаються позичальником - векселедержателем і містять інформацію про векселі, що передаються банкові, а саме: номер векселя, вексельну суму, назву і реквізити векселедавця (акцептанта), індосантів, аваліста, дату і місце платежу, складання векселя. Після цього реєстри векселів нумеруються і записуються у Відомість реєстрів, поданих до врахування векселів. На векселях, поданих банкові для врахування, позичальник повинен проставити бланковий індосамент. Перед укладанням договору на врахування векселів ці векселі повинні пройти перевірку юридичної та економічної надійності. Векселі передаються керівництву банку і за наявності вільного залишку кредиту дається дозвіл на їх врахування. Рішення керівництва заноситься у Відомість реєстрів поданих до врахування векселів, а також робиться дозвільний напис на кожному реєстрі Із зазначенням кількості і суми векселів, що приймаються до врахування, а також суми процентів і строку кредитування. Підписується Акт прийняття - передавання векселів. Сума, яка підлягає утриманню на користь банку, складається з процентної ставки (дисконту), а для іногородніх векселів - також з порто (поштових витрат) і дамно (комісії за інкасування іногородніх векселів). Нарахування суми дисконту здійснюється за такою формулою: