Банківські операції

* пасивні операції;

* активні операції;

* послуги.За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу. Пасивні операції включають: залучення коштів юридичних осіб та вкладів населення; отримання кредитів від комерційних банків та центрального банку; випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов’язань. Результати пасивних операцій відображаються в пасиві балансу банку. Активні операції - це розміщення банком власних та залучених коштів з метою отримання прибутку. До активних операцій належать: надання кредитів юридичним та фізичним особам, вкладення в цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів (придбання приміщень, обладнання тощо). Крім операцій, пов’язаних з формуванням банківських пасивів та активів, комерційні банки займаються і іншими видами діяльності, які дістали назву банківських послуг. До банківських послуг належать: розрахункові, касові, трастові (довірчі), посередницькі, консультаційні та інші. Істотною ознакою банківських послуг є те, що для їх надання банку не потрібні додаткові ресурси. Свою діяльність щодо надання послуг банк здійснює як правило у процесі проведення пасивних і активних операцій. Доходи від послуг банки отримають не у вигляді відсотків, а у формі комісійних виплат. Банківські послуги приносять банку стабільний дохід і є практично безризиковим видом діяльності. Вирішальну роль відіграють комерційні банки в трансформаційній функції. Досить ваго¬ма роль їх і в функції створення нових грошей, в поповненні та регулюванні грошової маси. Менш вагома їх роль в функції забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку, ос¬кільки погоня за високими прибутками підштов¬хує їх до найбільш ризикових операцій. Тому в цій функції визначальна роль належить централь¬ному банку, проте недооцінювати і роль комер-ційних банків теж не слід. Зупинимося докладніше на трансформа¬ційній функції комерційних банків. Вона включає декілька напрямків:

—трансформацію ризиків;

—трансформацію строків;

—трансформацію капіталу;

—просторову трансформацію.

Трансформація ризиків полягає в тому, що банки, діяльність яких пов'язана з високим ри¬зиком, вживаючи відповідних заходів, можуть звести ці ризики для своїх вкладників та акціо¬нерів до мінімуму. До таких заходів належать: ди¬версифікація активних операцій, створення ре¬зервів, диференціація процентних ставок в залеж¬ності від ризиковості кредитів, страхування депо¬зитів тощо. Завдяки цим заходам банки беруть на себе переважну частину ризиків непогашення позичок.

Трансформація строків полягає в тому, що мобілізуючи значні обсяги короткострокових коштів і постійно поповнюючи їх, банки одер¬жують можливість деяку їх частину спрямову¬вати в довгострокові позички та інші довготри¬валі активи. Це вигідно не тільки банкам (вони одержують більш високий доход), а й їх клієнтам. Позичальники одержують можливість профінансувати свої довгострокові проекти, а кредитори банків одержать більший доход по своїх вкладах в банки.

Трансформація капіталів полягає в тому, що мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки одержують можливість акумулювати великі маси капіталу для реалізації масштабних про¬ектів. Без банків ці кошти залишались би роз¬порошеними, використовувалися б з низькою від¬дачею чи взагалі не використовувалися.

Просторова трансформація полягає в то¬му, що банки можуть акумулювати ресурси з ба¬гатьох регіонів і навіть з інших країн і спряму¬вати на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об'єкта. Таким чином розсу¬ваються географічні межі грошового ринку, він перетворюється у міжнародний і світовий, що полегшує балансування попиту і пропозиції на грошовому ринку в будь-якому місці світового ринку.

45. Сутність, види та механізм здійснення лізингових операцій банками. Лізингові послуги - це відносно нові, нетрадиційні види банківських послуг. Це господарська операція, що передбачає передачу лізингодавцем права користування матеріальними цінностями іншим суб'єктам господарювання (лізингоодержувачу). Лізинг також можна розглядати як довгострокову оренду, в якій наявні елементи кредитних відносин, а грошові та матеріальні потоки злиті в єдиний комплекс грошово-майнових відносин. І хоча зовні лізинг схожий на довгострокову оренду, однак повернення майна до свого юридичного власника при ньому не є обов'язковою умовою. Лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, що надається в майновій формі і погашення якого здійснюється в розстрочку. У лізинговій угоді беруть участь три сторони: