Банківські операції

Організація платіжних систем в різних країнах неоднакова, що зумовлено традиціями, рівнем розвитку банківської справи, масштабами запровадження новітніх комп'ютерних технологій у банківську практику тощо. СТП введено дослідно у 2001 році. Вступ до неї є добровільним, але необхідно мати доступ до хнологій on-line. До неї вступили такі банки: “Всеукраїнський акціонерний банк”, “Укргазбанк”, “Vabank”, банк “Український капітал”. НСМЕП є деже капіталомістким проектом, що передбачає запровадження чіп-карток. Через СЕП в Україні здійснюється переваж¬на частина міжбанківських розрахунків, яка запроваджена досить 10.93., а на 1.01.94 всі КБ були підключені. СЕП відповідає світовим стандартам. Ця система розбудована на державному рівні, оскільки ініціатором i організатором СЕП був НБУ. Причини створення СЕП: необхідність прискорення розрахунків, запровадження безпаперової технології.

Функціонування СЕП базується на таких принципах:

•усі операції здійснюються виключно у безпаперовій (електронній )формі;

•система є абсолютно закритою, тобто грошові кошти не можуть вийти з фінансового простору СЕП на жоднй з її ділянок;

•оборст коштів у системі здійснюється за принципом “брутто”,коли кожний платіж відображається на коррахунку учасника СЕП;

•ініціатива проведення платежу належить банку-платнику,який дебетує свій рахунок. Право дебетувати коррахунки інших учасників СЕП надається тільки установам НБУ в обмежених, передбачених чинним законодавством випадках;

•виконання платіжних доручень платника з його коррахунку здійснюється в черговості їх календарного надходження в СЕП i в межах наявних на рахунку кошт!в;

•платежі здійснюються в режимі реального часу, що дає можливість завершити розрахунки між банками протягом операційного дня;

• зарахування коштів одержувачу здійснюється тільки після списання ix з коррахунку банку, що обслуговує платника, i надходження на коррахунок обслуговуючого його банку.СЕП є 3-рівневою: нижній рівень-КБ, їх філії, середній-територіальні управління НБУ, територіальні розрахункові палати(РРП), верхній-операційне управління НБУ, центральна розрахункова палата(ЦРП). Елементи верхнього рівня забезпечують функціонування системи загалом: балансування міжрегіональних платіжних оборотів, захист системи від несанкціонованого втручання, усунення аварійних ситуацій, синхронізація основних операцій учасників системи тощо. Елементи середнього рівня забезпечують функцюнуван¬ня системи в окремому peгіоні: ведення технічних та реальних коррахунків банків- учасників СЕП; приймання, оброблення та відправлення платіжних документів від/до банків — учасників СЕП та інших РРП; передавання підсумків технічних коррахунків банків-учасників СЕП на кінеціь робочого дня у територіальне управління НБУ для відображення пo ix реальних коррахунках; надання інформації про стан розрахунків тощо. Елементи СЕП на нижньому рівні забезпечують початкові техноглогічні процеси функціонування всієї системи: підготовка та перевірка пакетів електронних розрахункових документів, передавання їх у систему (до РРП через АРМ-2); одержання розрахункових докумен¬тов від РРП та введення їx у систему автоматизацп банку (САБ). Вутрішньобанківська платіжна система. За наявності в КБ філій виникає проблема виходу в СЕП для кожної з них. Вихід може бути безпосереднім( є прямий вихід в СЕП) або опосередкованим(вихід в СЕП має тільки головний банк). У цьому разі банку потрібно створювати свою внутрішньобанківську платіжну систему(ВПС). Функцюнування ВПС характеризуеться такими рисами:

-консолідація коштів ycix установ даного банку на одному коррахункуку, що розширює платіжні можливост кожно структури банку порівняно з тим, якби вони мали свої коррахунки в НБУ;

-посилення ролі головного банку в організації міжбанківських розрахунків ycix його структур, оскільки всі потоки документів і платежів проходять через АРМ-3 головного банку.

-здійснення платежів між структурами одного банку за допомогою програмно-технічних засобів самого банку без виведення їх у СЕП, що сприяє Y5 прискоренню, спрощенню i здешевленню;

-ведення субкоррахунківюв для вcix фiлiй банку безпосередньо в ВПС з відбиттям на них не тільки внутрішньобанківських, а й позабанківських платежів,що зумовлює поєднання ВПС із СЕП.