Провідні мотиви лірики Ліни Костенко
("О, не взискуй гіркого меду слави!")
Єдина стеля мистецтва - правда.
Піднімеш поезію - і не розіб'єш їй тім'я.
("Вирлооке сонце")
Це лиш слова. Зате вони безсмертні.
Вгамуйте лють, їх куля не бере.
("Що ж, авторучка - це не шабля з піхов)
Ти думаєш, вірші потрібні поетові?
Поетові треба бути поетом.
("Син білявого дня і чорнявої ночі")
Що не народ - одне й те саме горе.
Що не поет - одна і та ж печаль.
("Ну, мідь, ну, золото. Ну, продана свобода")
Правдивій пісні передзвін кайданів –
То тільки звичний акомпанемент.
("Кобзар співав в пустелі Косаралу")
В Червону книгу запишіть поетів
Поети теж зникають на землі.
("Летючі катрени")
Народ шукає в ґеніях себе.
("Не любить слово стимулів плечистих")
Та самих висмиканих з контексту афоризмів мало. Перейдемо до аналізу художніх текстів підібраних поезій:
* * *
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.