Провідні мотиви лірики Ліни Костенко

за цю солодку гіркоту,

за те, що люди, вже дорослі,

гілляку ловлять на льоту!

За те, що ви необережні,

при самій трасі - нічиї'.

За слово радісне -"черешні",

де с і чари, і раї.

За те, що втомлений, аж чорний,

Як ваше листя молоде,

Загримирований під чорта,

Шофер очима поведе.

За вашу тінь, за насолоду -

крізь вас побачити поля,

за неодчахнуту свободу,

за необчухране гілля!- Чи доречною є назва вірша?

- Поетеса обігрує внутрішню форму слова "черешні". Як вона розшифровує назву цього фруктового дерева? Чи подобається вам такий вкладений зміст у назву дерева?- Які поетичні відкриття в цьому творі вам здаються особливо вдалими? Дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська з сумом пише: "Немає тих лісів, які мама так любила. Єдине місце її відпочинку... А зараз там - ні грибів, ні їжаків, ні зими. А зона і смерть. І чи не про не говорила мама в "Древлянському трип­тиху" - так задовго до Чорнобильської трагедії: "Моя печаль - ріка без переп­рави..." Що бачила, коли писала: "А вже земля древлянська рве на собі вогненні коси..."? А, власне, оті наші ображені, сплюндровані, здичавілі й на себе вже давно не схожі ліси - це також і нація..." Тема Чорнобиля в ліриці Ліни Костенко особливо терпка. У "Інкрустаціях" зустрічаємо вражаючі мініатюри:

Стоять озера в пригорщах долин.

Луги цвітуть у придорожній смузі.

І царственний цибатий чорногуз

поважно ходить в ранній кукурудзі.

Дівча козу на вигоні пасе.

Машини мчать, баранки крутять аси.