Шпора з дисципліни "Розміщення продуктивних сил"

До прядивних культур належить і конопля, південні сорти якої вирощуються переважно в Миколаївській, Одеській, Дніпропет¬ровській та Черкаській областях, а середньоросійські — в Сумсь¬кій, Чернігівській, Полтавській областях. Льонарство і конопляр¬ство створюють сировинну базу для розвитку луб'янопромислового підкомплексу АПК.

До технічних культур належать також махорка, тютюн і хміль. Хміль вирощують на Житомирщині, яка дає 70% його виробни¬цтва в Україні. Невеликі його площі є в Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Рівненській та Волинській областях. Махорку ви-сівають на Чернігівщині, Полтавщині, Сумщині та Черкащині. Основні посіви тютюну зосереджені в Криму, Закарпатті, Хмель¬ницькій та Тернопільській областях, а також на Чернігівщині. На базі переробки цієї сировини в Україні формується тютюнопромисловий спеціалізований АПК.

80.Картоплярство, овочівництво , садівництво та виноградарство України, особливості їх розміщення та вплив на формування спеціалізованих АПК.

Картопля — цінна землероб¬ська культура універсального значення. В продовольчому балансі населення картопля посідає друге місце після зерна, є його «дру¬гим хлібом». Потреби населення нашої країни в картоплі задово¬льняються повністю, навіть перевищують науково обгрунтовану норму споживання цього продукту.

Картопля використовується і як продовольча, і як технічна (крохмале-патокове і спиртове виробництво) та кормова культура.

Картоплю ви¬рощують скрізь, але в цих, сприятливих для її виробництва райо¬нах (Чернігівська, Сумська, Волинська, Житомирська, а також Вінницька і Тернопільська області) спостерігається найбільша концентрація її посівів. У сировинних зонах крохмале-патокових і спиртозаводів концентрація її посівів досягає 34—40%. Велика концентрація посівів картоплі спостерігається і в господарствах приміського типу навколо великих міст, промислових і рекреа¬ційних центрів, де вона досягає 12—15%.

Під овочевими культурами зайнято 0,5 млн. га, що становить 1,5% всієї посівної площі. Валовий збір овочів — 5—6 млн. т. Всі вони мають різні вимоги щодо екологічних умов їх вирощу¬вання. Овочі — малотранспортабельна продукція. Саме це значною мірою визначає територіальну організацію їх виробництва. У зв'яз¬ку з цим основна маса товарної продукції овочівництва орієнтує¬ться на споживача і виробляється в приміських АПК поблизу великих міст, промислових, рекреаційних центрів, а також в сиро¬винних зонах овочеконсервних підприємств. Великі спеціалі-зовані господарства по вирощуванню овочів розміщені навколо Києва, Харкова, Львова, Дніпропетровська, Запоріжжя, промис¬лових центрів Донбасу, а також Одеси, Херсона, Миколаєва та Криму. Решта овочів вирощується в спеціалізованих зональних районах, природно-економічні умови яких сприяють розвиткові тих чи інших овочевих культур.

Важливою галуззю рослинництва є плодівництво, до складу яко¬го входить садівництво, ягідництво, виноградарство та ін. Плодовоягідні насадження розміщені по всій території країни, але най¬більша їх концентрація у правобережному Лісостепу, південному Степу, Криму та Закарпатті.

Плодівництво та овочівництво створюють сировинну базу для плодоовочеконсервної промисловості і разом формують плодо-овочеконсервний підкомплекс АПК. Цей підкомплекс займається вирощуванням та зберіганням, переробкою і реалізацією різно-манітних овочів, плодів і ягід. Більша частина переробних під¬приємств розміщується в районах вирощування сировини, а ті, що використовують напівфабрикати, орієнтуються на споживача.

81.Тваринництво України, його значення, галузева структура та вплив на формування спеціалізованих АПК.Другою важливою галуззю сільського господарства є багато¬галузеве тваринництво. Від рівня його розвитку залежить напов¬нення ринку висококалорійними продуктами харчування — м'я¬сом, молочними продуктами, яйцями тощо. Тваринництво дає сировину для харчової і легкої промисловості (м'ясо, молоко, шкіра, вовна, віск, пух тощо), а також для виробництва ряду лі¬кувальних препаратів. Тваринництво має тісні зв'язки із земле¬робством, якому воно постачає органічні добрива. В свою чергу землеробство бере участь у формуванні кормового балансу тва¬ринництва. Розвиток і розміщення тваринництва визначається значною мірою наявністю кормової бази, тому що майже поло¬вина всіх затрат в цій галузі припадає на створення кормових ра¬ціонів тварин. Кормову базу формують польове кормовиробни¬цтво (вирощування кормових і зернофуражних культур), природ¬ні кормові угіддя (сіножаті і пасовища), а також відходи перероб¬ки сільськогосподарської продукції, відходи харчової промисло¬вості і комбікормова промисловість.