Шпора з дисципліни "Розміщення продуктивних сил"
Виробництво устаткування для видобутку нафти і газу скон¬центровано на підприємствах Дрогобича і Чернівців, Конотопа і Харкова, відповідно в Прикарпатській і Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносних провінціях.
Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підпри¬ємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані у Львові (завод «Автонавантажувач»), а також у Харкові, Одесі, Дніп¬ропетровську, Нікополі, Прилуках, Золотоноші (Черкаська обл.), Ківерцях (Волинська обл.), Слов'янську.
Енергетичне машинобудування, яке спеціалізується на вироб¬ництві устаткування для всіх видів електростанцій, в тому числі парових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, кот¬лів, дизельних моторів, електроапаратури, кабелю та іншої про¬дукції, є однією з найважливіших галузей не лише важкого ма¬шинобудування, а й усього машинобудівного комплексу України.
Найбільшим центром енергетичного машинобудування є Хар¬ків, в якому розташовані заводи: «Електроважмаш», турбінний ім. С.М.Кірова, «Електромашина» та електромеханічний (ХЕМЗ). Названі заводи дають майже половину вартості продукції енерге¬тичного машинобудування України. Найбільшим гігантом галузі є турбінний завод ім. С.М. Кірова, який випускає устаткування ч для всіх видів електростанцій. Його продукція не лише викорис¬товується в Україні, а й поступає на експорт.
Україна є крупним виробником силових трансформаторів, ви¬робництво яких зосереджене в Запоріжжі, а також енергетичного дизелебудування, центрами якого є Первомайськ (Миколаївська обл.), Токмак (Запорізька обл.), Берислав (Херсонська обл.). Під¬приємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості концентруються в багатьох містах України, зок¬рема в Дніпропетровську, Києві, Львові, Полтаві, Мелітополі, Тернополі, Каховці, Хмельницькому, Рівному, Броварах.
Розвиток електроенергетики неможливий без кабелю, вироб¬ництво якого розміщено в Харкові, Донецьку, Одесі, Києві, Бер¬дянську, Кам'янець-Подільському. Електроізоляційні матеріали, в тому числі і для кабелю, виробляють у Львові, Луганську, Слов'янську та Первомайську (Житомирська обл.).
68.Хімічна промисловість України, її значення, галузева структура та принципи розміщення основних галузей.Хімічний комплекс — один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвит¬ку машинобудування, значною мірою залежить науко¬во-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей про¬мисловості, транспорту, сільського господарства, обо¬рони, побутового обслуговування та інших сфер діяль¬ності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому.
Використання хімічної продукції в промисловості дає змогу виготовляти значну кількість високоякісних виробів, необхідних таким прогресивним галузям ви¬робництва, як атомна енергетика, радіоелектроніка то¬що. Продукція хімічної промисловості часто заміщує природну сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції, підвищенню якості виробів.
Структура хімічного комплексу досить складна. До його складу входять ряд спеціалізованих галузей, що використовують різну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент продукції і об'єднуються між со¬бою загальною технологією. Як правило, виділяють основну (неорганічну) хімію, хімію органічного синте¬зу, гірничохімічну промисловість, фармацевтичну промис¬ловість, мікробіологічну промисловість, побутову хімію. Провідне місце за обсягом виробництва, в тому числі за випуском кінцевої продукції, займають основна хі¬мія і хімія органічного синтезу.
Розміщення хімічної промисловості має свої особливості у зв'язку з тим, що на нього впливає велика кількість чинників: си¬ровинний, паливно-енергетичний, споживчий.
Хімічна промисловість споживає значну кількість води (наба¬гато більше, ніж будь-яка інша галузь обробної промисловості). Вода входить до складу деяких хімічних продуктів, а також ви¬користовується для промивки тих продуктів, що виготовляються для охолодження агрегатів, а також для розбавлення стічних вод хімічних підприємств тощо. Все це сприяє тяжінню хімічних під¬приємств до районів, котрі достатньою мірою забезпечені водою. До числа особливо водомістких виробництв відносять виробни¬цтва полімерних матеріалів.
Крім того, хімічні виробництва потребують, як правило, бага¬то теплової та електричної енергії. Це стосується, перш за все, виробництва полімерних матеріалів та їх переробки. Так, напри¬клад, при виробництві 1 т синтетичного волокна в середньому необхідно 15 тис. кВТ • год електроенергії і 7—8 т пари. Для роз¬міщення таких виробництв особливо важливе значення має на¬ближення їх до теплоелектростанцій.