Аналіз забезпечення робочої сили

Середньогодинна заробітна плата одного працівника визначається шляхом ділення середньоденної заробітної плати на середню тривалість робочого дня. В 2001 році середньогодинна заробітна плата становила 2,5 грн., а в 2002 році – 2,75 грн., тобто на 0,25 грн. більше.

З таблиці видно, що на збільшення фонду оплати праці вплинуло зростання фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Розподіл складових фонду оплати праці по категоріям працівників відображено в таблиці 3.2.

З таблиці 3.2. видно, що в оплаті праці по всіх складових фонду оплати праці в 2002 році, по відношенню до 2001 року, відбулися зміни. Так основна заробітна плата у робітників зросла на 6,1 тис.грн, у службовців – на 5,9 тис.грн. Додаткова заробітна плата у робітників зросла на 26,8 тис.грн, а службовців – на 17,0 тис.грн. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати теж зросли: у робітників на 18 тис.грн, у службовців – на 14,3 тис.грн.

Рис. 3.2 Структура фонду оплати праці по категоріям працівників

на ВАТ “Веда” за 2001-2002 рр.

Отже, частка фонду оплати праці у 2002 році зросла, в порівнянні з 2001 роком, на 12,1%, а частка фонду оплати праці робітників відповідно зменшилася на 2,6 %.Завдяки тому, що загальний фонд оплати праці у 2002 році зріс порівняно з 2001 роком, відповідно і зросла середньорічна, середньомісячна, середньоденна заробітна плата робітників і службовців ( таблиця 3.3.)

Таблиця 3.3

Порівнюючи заробітну плату робітників і службовців видно, що середньорічна заробітна плата у робітників зросла на 448 грн, а у службовців – на 116 грн. Середньоденна заробітна плата робітників зросла на 1 грн, а службовців - на 5 грн.

Отже, середня заробітна плата службовців зросла більше, ніж у робітників. Це відбулося тому, що службовці працюють за сумісництвом і обіймають декілька посад. В цілому ж збільшення середньої заробітної плати є додатковим стимулом для працівників, які будуть намагатися покращити якість своєї праці.

3.2. Аналіз факторів, що вплинули на абсолютне відхилення по фонду оплати праці

Абсолютне відхилення – це різниця між фактично нарахованою оплатою праці і плановим фондом, тобто це різниця між фондами оплати праці в 2001 році і в 2002 році. Подальший напрямок аналізу – це дослідження причин абсолютного відхилення. Цей розрахунок ведеться не в цілому по всьому промислово-виробничому персоналу, а за окремими категоріями. При цьому виявляють вплив двох факторів: зміни середньо облікової чисельності по даній категорії (кількісний фактор) і зміни середньої заробітної плати (якісний фактор). Отже, фонд оплати праці залежить від кількості працюючих, так і від розміру заробітної плати одного працюючого.

Вплив зміни середньоспискової чисельності працюючих на абсолютне відхилення фонду оплати праці визначається шляхом множення відхилень фактичної чисельності від чисельності минулого року на середньорічну заробітну плату одного працюючого в минулому році. Множенням відхилення середньорічної заробітної плати одного працюючого на фактичну чисельність, встановлюємо зміни середньорічної заробітної плати одного працюючого. Для визначення впливу зміни середньоспискової чисельності працівників по категоріям персоналу і їх середньої заробітної плати на абсолютне відхилення по фонду оплати праці складаємо таблицю 3.4.

Вплив кожного з перерахованих факторів на середню заробітну плату працівників визначається способом абсолютних різниць.

При визначенні середньорічної заробітної плати працівників підприємства, враховують і засоби, які були виділені із фонду матеріального заохочення. В цьому випадку фонд оплати праці персоналу збільшується на суму премій і інших виплат із фонду матеріального заохочення.

Таблиця 3.4