Аналіз забезпечення робочої сили

Формування коштів на оплату праці – одне із центральних питань кореневої перебудови управління економікою.

Основним напрямком вдосконалення системи оплати праці є досягнення прямої і жорсткої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудового колективу. Кошти на оплату праці представляють собою виражену у грошовій формі частину національного доходу, який надходить в особисте споживання робітників, розподілений згідно з кількістю і якістю затраченої ними праці.Метою аналізу витрат на оплату праці є визначення: обґрунтованості розрахунку і розподілу за кварталами планового фонду оплати праці; використання підприємством цього фонду; факторів, які призвели до відхилення фонду оплати праці від нормативу виплат, враховуючи виконання плану за обсягом продукції та чисельність працівників; співвідношення темпів зростання продуктивності праці та середньої оплати праці і його вплив на собівартість продукції; впливу на фонд оплати праці відхилень від лімітів чисельності працівників, перевищення посадових окладів, непродуктивних виплат; резерви зниження собівартості продукції внаслідок економії фонду оплати праці.

Щоб не допустити перевитрат фонду оплати праці необхідно систематично аналізувати його використання. Для цього необхідно проводити, як періодичний (по даним звітності), так і оперативний аналіз. Основними його завданнями є вивчення даних про витрачання фонду оплати праці в цілому по підприємству, промислово-виробничому персоналу та по окремим категоріям робітників, вивчення розмірів і динаміки засобів заробітної плати окремих категорій і професій працюючих, об’єктивна оцінка використання фонду оплати праці по показниках заробітної плати.

Оплату праці аналізують у двох напрямках:

аналіз фонду оплати праці, як елемент витрат на виробництво;

аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляцій, в першу чергу, самостійною статтею – оплата праці виробничих робітників.

Фонд оплати праці на ВАТ “Веда” складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати і інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Аналіз фонду оплати праці відображено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Аналіз використання фонду оплати праці

З даних таблиці видно, що фонд оплати праці в 2002 році, в порівнянні з 2001 роком збільшився на 78,1 тис.грн, що становить 12,1%. Фонд основної заробітної плати зріс на 12 тис.грн, тобто на 4,1 % у порівнянні з минулим роком. Незважаючи на те, що у 2002 році нарахування за невідпрацьований час зменшилися на 2,5 тис.грн, фонд додаткової заробітної плати, в порівнянні з минулим роком, збільшився на 33,8 тис.грн, що становить 16,6 %. У базовому році збільшились також інші заохочувальні компенсаційні виплати на 32,3 тис.грн, тобто на 23,3 %.

Отже, фонд оплати праці за 2002 рік збільшився за рахунок зростання фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Темпи зростання фонду основної заробітної плати були не такими значними, як темпи зростання фонду додаткової заробітної плати. Питому вагу цих фондів у складі фонду оплати праці можна розглянути на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Структура фонду оплати праці на ВАТ “Веда” за 2001-2002 рр.

Отже, можна зробити висновки, що питома вага фонду основної заробітної плати у складі фонду оплати праці на підприємстві ВАТ “Веда” у 2002 році зменшилася на 4,4%, а питома вага фонду додаткової заробітної плати збільшилася на 1,6%. Збільшилася питома вага також і інших заохочувальних і компенсаційних виплат на 2,8%.

Аналізуючи таблицю 3.1, видно, що в 2002 році також зросла середньорічна заробітна плата одного працівника на 682 гривні, що становить 17% від середньорічної заробітної плати одного працівника минулого року. Відповідно і зросла середньомісячна заробітна плата одного працівника на 57 гривень, що становить 16.7%.

Середньоденна заробітна плата одного працівника визначається шляхом ділення середньорічної заробітної плати одного працівника на кількість днів, відпрацьованих одним працівником за звітний рік. Так середньоденна заробітна плата одного працівника в 2001 році становила 20 грн., а в 2002 році - 22 грн. Тобто, середньоденна заробітна плата зросла на 2 грн., або на 10 %.