Шпори з філософії
В літературі виділяють певні соціальні функції духовної культури. Серед основних таких функцій — пізнавальна, комунікативна, регуля¬тивна, прогностична, ціннісно-орієнтаційна, які органічно взаємопо¬в'язані між собою. Але, на думку багатьох культурологів, філософів, інте¬груючою функцією духовної культури є людинотворча функція.
Міра розвитку духовної культури визначається мірою розвитку сут-нісних цінностей людини, багатогранністю і багатоваріантністю форм са-мореалізації її духовного потенціалу, індивідуального самоутвердження. Підвищення ефективності і дієвості процесу формування духовної куль-гури передбачає створення умов для смисложиттєвої самореалізації ба¬гатства духовності людини, адже основний зміст цінностей такої культу¬ри полягає в їх самовираженні і відтворенні. Розвиток духовної культури неможливий без утвердження її цінностей, зокрема на особистісному рівні, що дає змогу реалізувати потенціал унікальності, неповторності індивідуальності, її духовності, значення яких у прогресі суспільного буття постійно зростає. Здійснення цього пов'язане з подоланням поширеної у минулому й існуючої досі духовної деіндивідуалізації, сурогатів колек-гивності, що утверджують дух одноманітності, однаковості, загальної маси, нав'язування індивіду стандартизованої позиції, і передбачає відмову від :оціальних обмежень їхніх духовних орієнтацій. Реалізація незатребува-яого на практиці духовного потенціалу особистості органічно взаємо¬пов'язана зі створенням у суспільстві різнобічних умов для забезпечення гуховної свободи людей, зокрема свободи їхніх духовних дій як необхід¬ні умови для здійснення об'єктивно зумовленої відмінності творчих можливостей кожного, зміцнення втраченої у минулі роки самоцінності особистості, етнічної індивідуальності, що є основою динамічного само-юзвитку, саморегулювання цінностей духовної культури.
88.Основні концепції походження культури
1.Культура-породжене суспільством,присуще суспільству і виражаючу його якісну характеристику соц. явища,збагачуючу духовне життя людини
2.культура-це процес творчої діяльності людини направлений на пізнання навколишнього світу і самої людини у цій мірі,на отримання об’єктивної та достовірної інформації,у чому головну роль виграє наука та мистецтво.
3.Культуразакликана допомогти людині не тільки пізнати світ самого себе,але й визначити своє місце в світі,світобаченні установкию
4.Культура включає в себе сукупність досягнутих у процесі освоєння світу людиною.
5.Культура,створюючи необхідні для орієнтації людини в світі норми поведінки,забезпечує регулювання соц.відносин людей.
6.Культура виступає як могутній фактор формування людської сукупності сил,формування людини в людині;претворення його природних потреб,емоцій.В цьому завданні її гуманістичний зміст.
Культура є якісною характеристикою розвитку суспільства.
Функції кулютури:адаптаційна,пізнавальна,інформаційна,комунікативна,нормативна.
89. Культура і цивілізація.
Цивілізація виражає щось загальне, раціональне, стабільне. Вона являє собою систему відносин, закріплених у праві, у традиціях, способах ділової і побутової поведінки. Вони утворюють механізм, що гарантує функціональну стабільність суспільства. Цивілізація визначає загальне в співтовариствах, що виникають на базі однотипних технологій.Культура - це вираження індивідуального початку кожного соціуму. Історичні етно-соціальні культури є відображення і вираження в нормах поведінки, у правилах життя і діяльності, у традиціях і звичках не спільного в різних народів, що стоять на одній цивілізаційній ступіні, а того, що специфічно для їх етносоціальної індивідуальності, їхньої історичної долі, індивідуальних і неповторних обставин їх минулого і сьогоднішнього буття, їхньої мови, релігії, їхнього географічного місця розташування, їхніх контактів з іншими народами і т.д. Якщо функція цивілізації - забезпечення загальнозначущої, стабільної нормативної взаємодії, то культура відбиває, передає і зберігає індивідуальний початок у рамках кожної даної спільності.