Шпори з філософії
83,84.Форми суспільної свідомості.
У попередній частині теми ми з'ясували сутність та структуру суспільної свідомості. Розглянемо тепер основні форми суспільної свідомості та процес і особливості їхнього формування й розвитку в сучасних умовах.
У кожному сучасному суспільстві надзвичайно важливою формою суспільної свідомості є політична свідомість. Політична свідомість є відоб¬раженням політичних відносин, політичної діяльності, що відбувається в суспільстві. Вона є сукупністю ідей, поглядів, вчень, політичних уста¬новок, тих чи інших політичних методів, з допомогою яких обґрунтову¬ються і втілюються в життя політичні інтереси суб'єктів політичних про¬цесів. Політична свідомість включає в себе ідеологічний та психологіч¬ний аспекти. Перший аспект пов'язаний з політичною ідеологією як системою поглядів, ідей, що відображають корінні інтереси певних со¬ціальних спільностей — верств, груп, страт тощо. Другий аспект безпосе¬редньо пов'язаний з політичною психологією, що грунтується на несис-тематизованих поглядах, почуттях, настроях певних суб'єктів політич¬них відносин.
Політична свідомість відображає свідомо та цілеспрямовано регульо¬вані політичні процеси, відносини, спілкування, а тому тісно взаємопо¬в'язана з політикою. Політика як найважливіший вид людської діяль¬ності, пов'язаний з корінними економічними інтересами соціальних суб'єктів, є надзвичайно складною сферою суспільних відносин.
Політична свідомість, політична ідеологія пронизує все життя су¬спільства, справляючи вагомий вплив на його розвиток. Але ефективний вплив політичної свідомості на оптимізацію суспільного буття, зокрема політичних, духовно-моральних, гуманістичних та інших відносин пе¬редбачає здійснення глибоких змін у самій політичній свідомості.
У сучасних умовах, коли відбувається пошук шляхів органічного по¬єднання традиційних національних та загальнолюдських інтересів, про¬цес формування політичної свідомості має здійснюватися в напрямку утвердження нового політичного мислення, будуватися з врахуванням нових моментів, що виникають у сучасному світі. Нове політичне мис¬лення зобов'язує шукати нетрадиційні форми спільного існування різних політичних систем, виходити із головного фактора, що по-новому ста¬вить питання про єдність народів, незалежно від відмінностей між ними. Тому формування сучасної політичної свідомості, політичної культури, нового мислення має бути спрямоване на глибоке розуміння особисті¬стю неповторної своєрідності сучасного світу як складного, багатогран¬ного, суперечливого явища, яке одночасно стає все більш взаємопов'я¬заним та цілісним, усвідомлення кожним жителем планети необхідності наполегливо захищати мирне майбутнє цивілізації.
Суперечливий характер розвитку політичної свідомості полягає в тому, що реалізація завдань щодо її активізації як необхідної умови прогресу суспільства, зокрема його політичних відносин, перебуває в супереч¬ності з невисоким рівнем політичної культури значної частини людей, їхньою політичною незрілістю, наслідками авторитарно-патріархальної політичної свідомості. На наш погляд, основним у вирішенні названої суперечності є: прийняття вчасних, науково обгрунтованих політичних рішень на всіх рівнях, у всіх сферах суспільного життя; відображення в політичних рішеннях усього найбільш цінного, що накопичено різними народами в ході розвитку суспільства; включення максимального числа громадян у всі сфери політичного життя як активних суб'єктів історичної творчості, формування у людей загальнолюдської політичної свідомості.Суттєву роль у життєдіяльності суспільства відіграє правова свідо¬мість, яка являє собою сукупність знань, поглядів на юридичні права та норми, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Право як система загальнообов'язкових норм і правил поведінки людей, що виражені в юридичних законах і відображають державну волю, встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин, змінюється разом з розвитком суспільства, держави, політики. Правова свідомість тісно взаємопов'яза¬на з правовими нормами та законами у відповідності з пануючими в суспільстві уявленнями про законність, порядок, справедливість. Право як юридичне оформлення соціально-економічних відносин виражає на¬самперед їхнє відношення до засобів виробництва, а також до інтелекту¬альної власності. Взаємодіючи з політикою, право справляє великий вплив на її реалізацію, будучи основою розвитку правосвідомості. Таким чи¬ном, свій зміст правова свідомість реалізує насамперед в основних сфе¬рах життєдіяльності суспільства — соціально-економічній та політичній, там, де і відбувається процес формування правосвідомості, правової куль¬тури членів суспільства.
Поведінка, взаємовідносини людей, як відомо, регулюються полі¬тичними, моральними і правовими поглядами. Знання особистістю своїх прав та обов'язків дає змогу їй проявляти політичну, правову активність у всіх сферах суспільного життя. Важливим у цьому зв'язку є підвищен¬ня в суспільстві ролі демократичних та правових інститутів, співробіт¬ників правоохоронних органів щодо суворого дотримання законності, демократичних принципів правосуддя, рішуче подолання місництва у сфері правотворчості.