Шпори з філософії
67. Формаційний, цивілізаційний, стадійний та інші підходи до аналізу суспільного розвитку.
Вперше термін "суспільна формація» вжив К.Маркс у грудні 1851 р. у своїй праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта". Вдруге він використовує цей термін у травні 1858 р.в "Економіч¬них рукописах 1857—1859 рр.", втретє, — у 1859 р. в передмові до праці "До критики політичної економії". Загалом же до виходу в світ першого тому "Капіталу" (вересень 1867 р.) поняття "формація" зустрічається у Маркса не менше 25 разів.
Ф.Енгельс же вперше вживає це поняття у 1868 р. у конспекті пер¬шого тому "Капіталу" та в одній з рецензій на цей том. Окрім цього, у його працях поняття "формація" зустріється ще чотири рази, причом\ використовується суто термінологічно.
Отже, на основі викладеного вище можна зробити, принаймні, двг висновки.
1. Поняття суспільно-економічної формації входить до власного категоріального апарату вчення, розробленого Марксом та Енгельсом, і одним із наріжних в контексті цього вчення.
2. Левова частка роботи з формування і розробки даного поняття виконана Марксом.
Розробка поняття "суспільно-економічна формація" ішла вельми повільно і важко. Цьому терміну у Маркса і Енгельса передували спо¬чатку визначення "форма суспільства", "стан суспільства", "організація суспільства", "форми спілкування". Пізніше — "економічна форма су¬спільства", "економічна структура суспільства" і, нарешті, найбільш близьке до поняття суспільно-економічної формації — "економічна фор¬мація суспільства".
Сам термін "формація" запозичено Марксом із геології. Ймовірно : трьох джерел: а) власні, заняття Маркса геологією; б) "Філософія при¬роди" Гегеля, § 339; в) книга Дюро де Ла Маля "Політична економі* римлян", де вживається поняття, що відповідає терміну "формація".Паралель між геологічними і суспільними формаціями Маркс про¬водить, принаймні, тричі: 1) у січні 1863 р. — в економічних рукописах 1861 — 1863 р. "До критики політичної економії" (2-й варіант "Капіта¬лу); 2) у першому томі "Капіталу", де він пише про те, що епохи історії суспільства, подібно до епох історії Землі, не відокремлюються одна вії однієї абсолютно жорсткими межами; 3) у "Начерках відповіді на лисі В.Засулич", де зазначається, що, подібно до геологічних утворень і в цю історичних витворах є ряд типів первинних, вторинних, третинних тощо а також проводиться пряма аналогія між архаїчною або первинною гео¬логічною формацією земної кулі та архаїчною суспільною формацією.
Термін "формація" досить вдалий, оскільки охоплює відразу два зрі¬зи людського суспільства — суспільство як процес і як стан, структур) системи відносин між людьми. Подібно до цього ми, розглядаючи фор¬мації Землі, характеризуємо не тільки її певний стан, пласт, а й фор¬мування. Звідси випливає загальніше питання — як взагалі співвідносяться
За своєю етимологією термін "цивілізація" сягає корінням у латину. На противагу зазначеним поняттям, що увійшли в культурний обіг Стародавнього Риму ще у II ст. до н.е., термін "цивілізація" — продукт зовсім іншої культури.
Одним з перших проблемі першовжитку слова "цивілізація" в істо¬ричних письмових джерелах західноєвропейської культури присвятив спеціальну досить цікаву і докладну розвідку один із засновників школи "Аналіз" у Франції — Люсьєн Февр. У результаті тривалих і цілеспрямо¬ваних пошуків вчений зазначає, що, витративши чимало часу на читан¬ня книг, по можливості підібраних відповідно до теми, він не знайшов слова "цивілізація" у французьких текстах, надрукованих раніше 1766 р.
Виявив він це слово вперше надрукованим у третьому томі праці Буланже "Старожитність, розкрита через свої звичаї". Але за побіжними показниками авторство тогочасного неологізму визнав не стільки за Бу¬ланже, скільки за Гольбахом, який, принаймні, доповнив, якщо не пе¬реробив, рукопис книги Буланже. Свою гіпотезу щодо Гольбаха Февр обгрунтував тим, що у доопрацьованому Гольбахом тексті Буланже термін "цивілізація" вжито перший і єдиний раз, тоді як у "Системі суспіль¬ства" Гольбаха, цього, за словами Февра, великого "творця неологізмів перед лицем вічності", згаданий термін уже вживається постійно, але поряд із низкою похідних від нього. Проте виявлений єдиний випадок вживання слова "цивілізація" у тексті 1766 р. Люсьєн Февр не наважився назвати першим і висловив побажання, щоб інші шукачі, яким поталанить більше, відібрали лаври (втім, досить скромні) у Буланже чи Гольбаха.
Так воно й вийшло і порівняно швидко. Розвідка Л.Февра датується 1930 р., а вже у 1954 р. французький мовознавець і один із класиків світової лінгвістики XX ст. Еміль Бенвеніст, відзначивши, крім доробку Л.Февра, ще й уточнення Фердінанда Бріно та Іоахіма Мораса, опублі¬кував підсумки власного дослідження історії слововживання терміну "цивілізація" у письмовій спадщині західноєвропейської культури. З точки зору Бенвеніста найбільш ранні приклади вживання цього слова дають твори маркіза де Мірабо. Передусім — його "Друг людей, або ж Трактат про народонаселення" (1757 р.). "Теорія податку" (1760 р.) та чернетка розпочатого і не завершеного твору "Друг жінок, або Трактат про циві¬лізацію".