Шпори з філософії
Як одна з форм соціального руху матерії, політична система тісно пов'язана з особливою формою діяльності людей — політикою. На відміну від інших систем суспільного життя, політична система має ряд особли¬востей: вона бере участь у розв'язанні таких загальносоціальних завдань, як інтеграція суспільства, розподіл у ньому матеріальних і духовних цінно¬стей; монополія на державний примус у масштабах всього суспільства і використання для цього спеціального апарату; має досить складну внут¬рішню будову, що включає різноманітні політичні організації, принци¬пи, норми, механізми комунікацій, які забезпечують прямий і зворот¬ний зв'язок соціальних груп і членів суспільства з політичною владою. Політична система має монополію на здійснення влади.Політична влада торкається інтересів великих мас людей, певних соціальних груп, що причетні до керівництва суспільством і займають панівні позиції в економічному житті. Це керівництво є загально¬обов'язковим і здійснюється як при безпосередній участі домінуючих у суспільстві соціальних сил, так і через суспільно-політичні організації та рухи, політичні групи та їхніх лідерів. Ознакою політичної влади є на¬явність особливої групи, специфічного прошарку людей, які професійно зайняті управлінням.
Сучасне наукове знання про політичні системи поділяється на два підходи. В першому з них політична система подається як теоретичний, ідеальний конструкт, який дає змогу виявляти і описувати системні вла¬стивості різних політичних явищ. При такому підході політична система розглядається не як відображення політичної дійсності, а як засіб (інстру¬мент) системного аналізу політики. В такому значенні поняття "по¬літична система" може застосовуватися для аналізу будь-якого відносно цілісного і самостійного політичного утворення: держави, партії, проф¬спілки, громадсько-політичного руху та ін., кожне з яких можна розгля¬дати як специфічну політичну систему. У другому більш конкретному тлумаченні поняття "політична систе¬ма" визначає реальний складний механізм формування і функціонуван¬ня владних відносин у суспільстві. Цей механізм включає: політичну діяльність і політичні відносини між різними політичними суб'єктами (групи та індивіди); політичну організацію, до якої входять держави, партії, політичні асоціації, політичні й правові норми, політична свідомість і політична культура та ін. Спираючись на ці підходи, при аналізі політичних систем різних суспільств слід враховувати як системні властивості різних політичних явищ, так і сталі взаємозв'язки між ними. А саме: інвайроментальні (взає¬мозв'язок середовища і системи); інституціональні (організаційні влас¬тивості елементів системи — держава, партії, громадські організації, ма¬сові об'єднання, які беруть участь у політичному житті); регулятивні (правові і політичні норми як нормативні основи діяльності інститутів системи); комунікативні (внутрішні системні властивості і зв'язки та відно¬сини); функціональні (політичний режим і процес, що складаються в результаті діяльності з елементів системи); культурно-творчі й ідеологічні (політична культура і свідомість); рольові (призначення політичної сис¬теми як цілого у суспільному житті окремої країни і на міжнародній арені, а також роль окремих елементів політичної системи).
77. Політична система суспільства, її структура і функції.
Система — це певна сукупністьвзаємопов'язаних елементів, що утворюють стійку цілісність, мають певні
інтегративні особливості та внутрішні закономірності, властиві саме цій спільності. Будь-яка система характеризується також стійкими зв'язками елементів, які досягаються внаслідок структурного упорядкування її час¬тин. Важливою рисою системи є її цілеспрямований функціональний стан.
Як складна, саморегульована система, суспільство має кілька підсис¬тем: економічну, політичну, соціальну, духовну тощо. Кожна у своїй сфері виступає окремо і має свої підсистеми, відповідне місце та роль у суспільному житті.
Як одна з форм соціального руху матерії, політична система тісно пов'язана з особливою формою діяльності людей — політикою. На відміну від інших систем суспільного життя, політична система має ряд особли¬востей: вона бере участь у розв'язанні таких загальносоціальних завдань, як інтеграція суспільства, розподіл у ньому матеріальних і духовних цінно¬стей; монополія на державний примус у масштабах всього суспільства і використання для цього спеціального апарату; має досить складну внут¬рішню будову, що включає різноманітні політичні організації, принци¬пи, норми, механізми комунікацій, які забезпечують прямий і зворот¬ний зв'язок соціальних груп і членів суспільства з політичною владою. Політична система має монополію на здійснення влади.
Політична влада торкається інтересів великих мас людей, певних соціальних груп, що причетні до керівництва суспільством і займають панівні позиції в економічному житті. Це керівництво є загально¬обов'язковим і здійснюється як при безпосередній участі домінуючих у суспільстві соціальних сил, так і через суспільно-політичні організації та рухи, політичні групи та їхніх лідерів. Ознакою політичної влади є на¬явність особливої групи, специфічного прошарку людей, які професійно зайняті управлінням.Сучасне наукове знання про політичні системи поділяється на два підходи. В першому з них політична система подається як теоретичний, ідеальний конструкт, який дає змогу виявляти і описувати системні вла¬стивості різних політичних явищ. При такому підході політична система розглядається не як відображення політичної дійсності, а як засіб (інстру¬мент) системного аналізу політики. В такому значенні поняття "по¬літична система" може застосовуватися для аналізу будь-якого відносно цілісного і самостійного політичного утворення: держави, партії, проф¬спілки, громадсько-політичного руху та ін., кожне з яких можна розгля¬дати як специфічну політичну систему.