Шпори з філософії
У розвитку соціально-етнічних спільнот, зокрема націй, національних та міжнаціональних відносин спостерігаються домінуюча тенденція до етнічного ренесансу.
66.Концепція соц.стратифікації і соц. мобільності
Обґрунтовували Сорокін ,Ліпсет,Тарсож.За їх думкою в індустріальному суспільстві власність на засоби виробництва втратила провідне значення. Саме тому різницю між верствами слід шукати не в класовій структурі,а в іншому:розмірі прибутку,стилі і способу життя,одягу . Між стратами в суспільстві існує постійна взаємодія,люди мають можливість переміщуватись з однієї страти в іншу. Цей процес західні дослідники назив.соц.мобільністю.
Вони поділяють її на горизонтальну мобільність(переміщення людей в межах однієї і тої ж страти у зв’язку з переміною місця проживання) і вертикальну мобільність(переміщення людей з нижніх страт в верхні).
На думку соц філософів заходу індустріальне суспільство має в собі своєрідний ліфт, по якому люди можуть піднестися до вищої страти. 6 ліфтів : економічний (кожна людина можна стати місіонером завдяки власним якостям та збігу обставин), 2.Політичний(можна зробити політичну кар’єру), 3.Армійський(є можливість просуватися по службі особливо під час активних військових дій.) 4. Церковний (пробитися до найвищої церковної ієрархії). 5. Науковий (піднятися завдяки досягненням тієї чи іншої галузі науки). 6. Шлюбний(вигідний шлюб).
Отже, класова боротьба відігравала в минулому і обмежену конструк¬тивну роль, і була "демонічною силою історії", чинником її регресу. Вона вичерпала себе, і досвід XX ст. показав, що шлях співробітництва класів найбільш природний і типовий для більшості країн, а шлях рево¬люційний, насильницький — це лише історичний виняток, який свідчить про нерозвинутість соціальних відносин у суспільстві. Тим більше тепер, коли людство не може дозволити собі "великих революцій".
Нарешті, апологетика класової боротьби суперечить реаліям су¬спільного розвитку XX ст. — у сучасному цивілізованому суспільстві класи вже інші або ж їх взагалі немає.
Тому, з урахуванням реалій нашого часу в західній соціальній філо¬софії, починаючи ще з П.Сорокіна, відбувається розробка нових теорій соціальної структури суспільства. В цьому аспекті цікавими і досить пе¬реконливими є теорії соціальної стратифікації та соціальної мобільності.Сутність першої з них може бути зведена до таких основних поло¬жень: класи зникли, існують лише деякі соціальні "пласти", або шари, 284 тому замість поняття "класи" треба користуватися поняттям "страт" (від латин, стратум — шар, пласт, геологічний термін); ознаки страту довільні — рід занять, престиж, розмір прибутку, ставлення до певних соціальних проблем, манери, смаки, звички та інші; кількість стратів різні соціоло¬ги визначають по-різному — 4, 5, 6, 7, 8 і більше.Заради справедливості варто сказати, що в основі американської, англійської, французької, угорської і взагалі всіх концепцій стратифіка¬ції у сучасній світовій соціології та соціальній філософії лежать чотири ознаки класу. Щоправда, до них інколи додають ще й престиж (а амери¬канці — національність), але основу становлять чотири ознаки.Друга, певною мірою похідна теорія, що пов'язана з першою і відоб¬ражає соціальну динаміку, — це теорія соціальної мобільності. Вона зво¬диться відповідно до таких положень: теорія К.Маркса про існування у капіталістичному суспільстві двох полярно протилежних класів і загост¬рення боротьби між ними не підтвердилася; мають місце лише відмінності між стратами та висока мобільність, рухливість, пов'язана з переходом з одного страту до іншого; отже, говорити сьогодні про антагонізм між робітником і капіталістом не варто, бо вчорашній пролетарій може стати капіталістом, а капіталіст — пролетарієм (використовується стара, марк¬систська термінологія).Відповідно до сказаного існують "соціальні ескалатори", або "ліф¬ти", на яких люди можуть піднятися на вищі сходинки суспільного ста¬новища. Серед них: економіка (кожна людина може розбагатіти, стати мільйонером або навіть мільярдером); політика — можна зробити по¬літичну кар'єру; армія (пригадаймо стару приказку, що кожний солдат мріє стати генералом); церква — тут також є шанси пробитися у вищу церковну ієрархію; наука (це найменш вдячне поле діяльності, але й тут можна досягти руху вперед); шлюб, за допомогою якого (якщо, звичай¬но, він вигідний) можна найлегше зробити карколомне сходження на вершину суспільної піраміди.Окрім "вертикальної мобільності", коли люди "підіймаються та спус¬каються, як ліфти в установах" (за термінологією американського філо¬софа і економіста Ст.Чейза), існує і так звана "горизонтальна мобільність", коли соціально-економічне становище людини суттєво не змінюється, а лише пов'язане з переходом з одного місця роботи на інше без значного поліпшення чи погіршення економічного становища людини.У нашому перехідному суспільстві сталося так, що є різноманітні професійні, статево-вікові, етносоціальні, релігійні та інші групи, а соціально-економічних, типу класів, — немає. Це одна з характерних рис наслідків та причин тоталітарної системи. Адже відбулося не лише "розселянювання" селянства, а й "розкласування" робітничого класу: його по¬збавлено власності на робочу силу, історично вихованої трудової етики. Знищено й інтелігенцію у тому розумінні, в якому вона могла бути особливою соціальною групою (за М.Бердяєвим, як ідеологічне, а не професійне й економічне угрупування).