Грип: збудники, епідемії, профілактика, лікування
Патогенез. Вірус грипу проникає в організм через верхні дихальні шляхи, проникаючи тут в клітини покривного епителію. Внутрішньоклітинне розмноження віруса викликає дистрофічні і некротичні зміни. Клітини епителію при цьому гинуть, а звільнений вірус проникає в нові клітини, вражаючи їх. Патологічний процес поширюється зверху вниз по ходу дихальних шляхів. Таксичні речовини що виділяються в результаті гибелі вірусів і розпаду епітелію, потрапляють в кров викликаючи пошкодження судинної системи, особливо капілярів.
Ступень пошкодження судин визначає важкість циркуляційних розладів під час грипу, що проявляються кровотечами, а також крововиливами в тканини різних органів (легень, головного мозгу),
слизові оболонки верхних дихальних шляхів. Активізуюча при зниженні захисних сил организму бактеріальна мікрофлора верхніх дихальних шляхів зуиовлює винекнення запальних процесів в різних органах, особливо в легенях. Імунітет у перехворівших грипом А зберегається 1-3 роки, грипом В – 3-6 років.Клінична картина. Інкубаційний період триває від 12 годин до 3 днів, частіше 1-2 дня . Клінічні прови хвороби не залежать від типу віруса, але найважче протікає грип , що викликаний вірусами підтипів А1 і А2. В типових випадках захворювання починається раптово. Підвищюється температура до 38-40*С . Хворі жаліються на сильний головний біль при русі очей, ломоту у всьому тілі, розбитість, нежить, сльозливість, перщіння у готлі, в”ялість , сонливість , запоморочення голови. В ряді випадків можливе безсоння іноді блювота, стан обмороку, горячка, судрмивтрата свідомости. Можливі крововиливи в шкіру і слизові оболонки носові, маточні, легенові, шлунково кишкові кровотечі, виражена задуха, знижена А Д, приглушенні тони серця можуть бути менингіальні явища. У більшості хворих спостерігається кашіль внаслидок розвидку трахеїту і трахеобранхіту, причому явище трахеїту преревжає, тому кащіль при грипі болячіший, сухий, мокрота з”являється через декілька днів. Іноді грип ротікає без підвищення температури або без ознак враження верхніх дихальних шляхів. Найбільш частішим ускладненням є пневмонія, яка може бути раннього (перші дні хвороби ) і пізнього. Розвиток
пневмонії супроводжується погіршенням загального стану, підсиленням задухи, ціанозу, підвищенням температури тіла. Нерідко з”являється біль в грудній клітці, кашіль з мокротою, вякій сожуть бути доміжки крові. Найбільш важко протікають стафілококові пневмонії, при яких часто виникає обсцес.Важким ускладненням є інфекційно-таксичний шок, а також набряг мозку і легень. Можливі крововиливи в мозок, інфаркт міакарда .Часті ускладнення грипу- синусіт, отит, евстахііт, цистіт. Грип часто призводить до загострення хронічних захворювань, наприклад ревматизму.
Діагноз ставиться на даних впідеміологічного аналіза, клінічній картині і результатах лабораторних досліджень. В крові виявляється лейконемія з відносним лейкоцитозом і моноцитозом СОЕ- в межах норми або помірно підвищена. При ускладненнях викликаних бактеріальною флорою, спостерігається лейкоцитоз , нейтрофілез і значно збільшується СОЕ. Для виділення вірусу з виділень носових шляхів і зіву хворих беруть мазки з носа або змиви з носоглотки хворого. Для ретроспективної діагностики ровдять серологічні долідження: реаккцію гальнування гемаглютинаціі і реакцію зв”язування комплемента з парними сиворотками.
Під час розмови, чхання чи кашлю з краплинами слизу вірус грипу від хворої людини потрапляє в дихальні шляхи здорової, поверхня яких вкрита шаром клітин, що називається епітелієм. Через оболонку епітеліальної клітини за допомогою спеціальних пристосувань він проникає у внутрішне середовище клітин. При цьому вірус на поверхні клітини залишає свою оболонку, ніби роздягається. Його білки - антигени гемаглютинін та нейрамінідаза в клі¬тину не проникають, але тільки з їх участю вірус, як ключем, відмикає «замок» вхідних воріт клітини. Ферментами клітини розчиняються вірусні білки, що захищають РНК, і вірус починає розмножуватися в клітині. Передусім РНК розпадається на окремі частинки — ге¬ни, і кожен з них включається в роботу по розмноженню вірусу. Вірусні гени синтезують білки й нові гени. З цього матеріалу складаються нові віруси. Все відбувається, як у складальному цеху великого заводу, де на конвейєрі поступово з окремих деталей виростає машина. Так у клітині з окремих білків та генів утворюються віруси. Нарешті вони проривають оболонку, клітина гине, а новонароджені збудники готові заражати нові клітини.
Увесь процес побудови вірусної частинки займає 3 год. Через 5—6 год їх уже тисячі, а через 24 год — мільйони. Таким чином, від моменту зараження до появи перших ознак хвороби минає 24—48 год. За цей час вірус накопи¬чується в такій кількості, що вражає усі чутливі клітини. Заражені клітини гинуть, їх залишки та отруйні речовини вірусу потрапляють у кров, це й призводить до розвитку клінічних проявів хвороби, яку ми називаємо грипом.
Як свідчать стародавні літописи та наукові спостережен- ня, протягом останніх 45 років, що минули з часу відкриття