Грип: збудники, епідемії, профілактика, лікування

Аденовірусні захворювання найчастіше спостерігаються у дітей, зокрема першого року життя. Інкубаційний період їх триває 7—14 днів. Залежно від способу зараження про¬яви хвороби дещо відрізняються. Ураження верхніх дихаль¬них шляхів призводить до запалення слизової оболонки но¬са, тоді хворий скаржиться на нежить з рясними слизовими виділеннями, вологий кашель, у нього з'являється біль у горлі, підвищується температура. Загальна кволість та го¬ловний біль не набувають такої вираженості, як при грипі. Іноді розвиваються ларингіт, бронхіт і навіть пневмонія.

Досить типовим для аденовірусних захворювань є ура¬ження одночасно і глотки, і слизових оболонок очей. Такі прояви дістали назву фарингокон'юнктивальної гарячки. Перебіг цієї форми хвороби затяжний, стан хворих буває досить тяжкий. У них спостерігається почервоніння білків очей, виникають світлобоязнь, головний біль, кашель, під¬вищується температура. Та досить часто буває так, що в хворого уражаються тільки очі, причому часом виявляють¬ся серйозні порушення, які довго не минають, іноді з розла-дами функції зору. У таких випадках, незважаючи на нор¬мальну температуру, треба негайно звернутись до спеціаліста щоб запобігти розвиткові патології і скоротити період лікування. Спочатку виникає запалення тільки одного'ока, а згодом і другого. Такий перебіг хвороби спостерігається частіше у спортсменів, плавців та підлітків, що купаються у басейнах або інших водоймах, тобто у людей, які зара¬зились через брудну воду. Це епідемічний спалах хворо¬би. Бувають і поодинокі випадки уражень, коли інфекція передається через забруднені руки або предмети загально¬го вжитку (спільні рушники тощо).

Респіраторно-синцитіальні хвороби. Вперше про цю хво¬робу дізнались у 1956 р., коли у доглядачів мавп, хворих на катар верхніх дихальних шляхів, із виділень слизових

оболонок був ізольований вірус. На чутливих клітинах роз¬крилась особливість цього вірусу, якої до того не поміча¬ли у відомих на той час вірусів. Серед чутливих клітин, де розмножувався вірус, помітили багатоядерну величезну клі¬тину, що дістала назву синцитію. Виходячи з того, що вірус був виявлений у виділеннях з респіраторних шляхів, він і дістав назву респіраторно-синцитіального. Звідси ж пішла назва і хвороби.

Респіраторно-синцитіальні захворювання спостеріга¬ються переважно у дітей віком до 1 року, в них ця інфек¬ція має тяжкий перебіг. Рідше хворіють на неї діти 2—4 ро¬ків, школярі, зовсім рідко—дорослі, які переносять її в легкій формі.

Захворювання розвивається через 3—6 днів від часу потрапляння вірусу в організм. Шлях передачі збудни¬ка — повітряно-краплинний.

Основним проявом хвороби у маленьких дітей є пневмо¬нія. У дітей старших вікових груп респіраторно-синцитіаль-на інфекція проявляється запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, тобто гострим респіраторним ві¬русним захворюванням. Хворий скаржиться на нежить, від¬чуття болю в горлі, кашель. При медичному огляді в нього виявляють: почервоніння та набряклість слизової обо¬лонки носа і глотки, пізніше—гортані, трахеї, бронхів. Бронхіт і пневмонія, викликані цим вірусом, часто мають затяжний характер, але, на відміну від аденовірусної інфек¬ції, не супроводяться рясними виділеннями з носа.

Респіраторно-синцитіальні захворювання зустрічаються протягом усього року як поодинокі випадки — головним чи¬ном серед старших вікових груп населення, у формі епіде¬мічних спалахів — серед немовлят та дітей віком до 4 ро¬ків. Імунітет, що виробляється після перенесеного захво¬рювання, більш стійкий, ніж після інших респіраторних вірусних інфекцій. Повторні випадки захворювання хоч і бувають, але нечасто і протікають легко. Якщо респіраторно-синцитіальна інфекція заноситься в дитячий колектив, то всі маленькі діти, які вперше з нею зустрічаються, хво¬робу переносять тяжко, старші, що хворіють повторно, пе¬реносять її легко або безсимптомно; дорослі ж (персонал) майже не хворіють, але можуть бути носіями збудника. Са¬ме ці особливості і характерні для респіраторно-синциті-альної інфекції.

Риновірусні хвороби. Це захворювання в побуті нази¬вають заразним нежитем, або звичайною простудою. Довгий час вважали, що нежить, який нерідко виникає в холодну пору року, набуваючи іноді значного поширення, є наслідком переохолодження, простуди. При цьому спостерігають¬ся дуже рясні виділення з носа, перебіг хвороби легкий, температура нормальна чи незначно підвищена, загальний стан порушений мало, головний біль не інтенсивний або від¬сутній.Вірусну природу цього захворювання було вперше ви¬явлено ще в 1914 р., коли фільтратом виділень з носа зара¬зили здорову людину, і через 1—3 дні в неї розвинулась хвороба. Сьогодні відомо понад 70 типів риновірусів.