Методи прийняття управлінських рішень

Оскільки усі виміри і розрахунки виробляються з тим чи іншим ступенем точності, то на практиці щирі значення початко¬вих умов будуть звичайно трохи відрізнятися з розрахунковими. Крім того, система (показники) у процесі досягнення запланова¬них цілей може піддатися незначним випадковим впливам, по врахованим при розрахунку, що теж еквівалентно зміні початкових умов. І, нарешті, показники можуть піддаватися серйозним впливам дестабілізуючих факторів зовнішнього середовища. Це відбувається по тій природній причині, що організація, по суті, є відкритою системою з властивим їй сприйняттям тиску оточення. При роботі з цілями необхідно поставити наступні запитання:

•У яких галузях, видах діяльності ще не поставлена мета?

•На якій стадії планування дій необхідно зайнятися розроб¬кою даної мети?

•Чи досить гнучкими є сформовані цілі?

•Що необхідно врахувати і зробити, щоб мета стала більш гнучкою?

Коли перелік цілей уточнений, його, звичайно, можна спро¬стити і скоротити. З цього починається оціночна частина опера¬ції [36]:

1.Насамперед, необхідно перевірити, чи не є досягнення однієї мети в переліку лише засобом до досягнення іншої. Тоді її можна виключити зі списку. Наприклад, одна мета складається в максимізації прибутку, а інша — у мінімізації витрат виробництва. Можливо, що менші витрати вироб¬ництва цікаві лише як засіб до великих прибутків. У такому випадку цю мету варто виключити зі списку, тому що вона обмежує способи дії.

2.Наступний крок спрощення цілей полягає в розгляді кож¬ної мети з погляду її залежності від цих альтернатив. На¬приклад, якщо ціль — проектування надійної системи, а всі способи дії впливають лише на її якість, то ціль безпеки мо¬же бути викинута з переліку. До подібного відкидання ці¬лей треба, однак, підходити дуже обережно, тому що пізні¬ше, наприклад, під час розробки, можуть відкритися не¬сподівані альтернативи.

3.Ще однією важливою операцією є об'єднання цілей різних учасників, якщо ці цілі, власне кажучи, однакові. Напри¬клад, якщо керівництво і кінцеві споживачі прагнуть до тої самої якості і вартості, то немає необхідності виражати ці прагнення окремими висловленнями.

4.При груповому обговоренні проблем і цілей роботу варто починати з викладу питань, з якими згодні всі учасники. Необхідні кооперативні визначення. У висловленнях по¬винні фігурувати не емоції і висловлення, зв'язані з ними, а нейтральні, що полегшує вирішення конфліктних ситуацій.

2.Сутність методу ІСО в процесі прийняття управлінських рішень

Методи дослідження операцій (ІСО) з'явилися в період дру¬гої світової війни і використовувалися спочатку для дослідження військових операцій.

Дослідження операцій — наука про обґрунтування і прийня¬ття рішення, складова частина вироблення і прийняття рішень. Вона заснована на точному, формалізованому описові ситуації, якісному аналізі факторів, що визначають можливості досягнен¬ня поставлених цілей. Це сукупність математичних, кількісних методів, що дозволяють здійснити вимірювання витрат і резуль¬татів при виробленні і реалізації оптимальних рішень в ор¬ганізаційних системах.

Дослідження операцій ґрунтується на математичному апа¬раті оптимального програмування, теорії масового обслугову¬вання, математичній статистиці, теорії ігор, експертних оцінках, евристичному програмуванні і т.д. На вибір і застосування кож¬ного методу впливає особливість поставленого завдання.

Завдання, що відзначаються ясністю і однозначністю цілей, вирішуються із застосуванням математичних розрахунків. На¬приклад, розрахунки потреб в обладнанні і матеріалах, виходячи з плану організації, виконуються: методами прямого рахунку, нормування; балансовими, статистичними методами; методами аналізу і прогнозування.