Методи прийняття управлінських рішень

У цілому даний курс є одним з перших ступенів у про¬фесійному становленні менеджера, а на його основі можливо більш ефективне наступне вивчення спеціальної літератури.

Побудова і зміст курсу різнопланове і різноманітне, що дозволяє розглядати питання формування й ухвалення уп¬равлінського рішення на досить високому рівні, оскільки зацікав¬лений читач попередньо знайомиться з інструментами, не¬обхідними для кваліфікованої розробки рішень.

Передбачається також, що найбільший ефект може бути отриманий, якщо приймаючий рішення буде плідно працювати в тісному контакті з вузькими фахівцями-аналітиками. Даний на¬вчальний посібник підготовлений відповідно до програми курсу «Методи прийняття управлінських рішень». Він логічно поєд¬нується з такими навчальними дисциплінами, як «Стратегічний менеджмент», «Інноваційний менеджмент», «Операційний (Ви¬робничий) менеджмент», «Ситуаційний менеджмент», досліджу¬ваними у вищій школі при підготовці економіста-менеджера.

1.Загальна класифікація управлінських рішень.Багатогранність і складність виробничих, соціальних й ін¬ших факторів зовнішнього і внутрішнього середовища організації вимагають адекватних дій з боку органа керування фірмою. У цих умовах управлінські рішення можуть бути зовсім різними за фор¬мою, спрямованістю, глибиною і часом розробки, прийняттям, реалізацією. Деякі рішення суб'єкт керування приймає швидко, на основі наявного досвіду, інші — після ретельної математичної пе¬реробки й обґрунтування. У таких умовах упорядкування і кла¬сифікація управлінських рішень стає настійно необхідною.

Рішення можна класифікувати в такий спосіб (мал. 2.3):

•за терміном дії — оперативні (прийняті рішення реалізу¬ються годинами, цілодобово, тижнями), стратегічні (ре¬алізовані протягом декількох років» відповідно до прийня¬того стратегічного плану) і тактичні (реалізуються протя¬гом року);

•за ступенем вимірності кожної координати цінності:

•за розміром цінності, тобто числом різних координат, які необхідно враховувати при рішенні;

•за ступенем невизначеності (повноти інформації) —-рішення, прийняті в умовах визначеності, в умовах ризи¬ку (можливішої визначеності) і в умовах невизначеності;

•за ступенем унікальності — рутинні, нетворчі й унікальні (творчі);

•за кількістю вирішувачів — індивідуальні ЛПР і колек¬тивні (групові);

•за типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань;

а)автоматичні рішення (прийнятті миттєво: питання - відповідь);

б)бліц — рішення (прийняті протягом декількох хвилин);

в)експрес — рішення — приймаються протягом декількох годин;

г)лонгіровані рішення — вироблення рішень протягом тижнів і місяців.

Для обґрунтування і вибору рішень необхідно розкрити ти¬пи застосовуваних критеріїв

Метод проб і помилок — процедура не дуже гнучка, але має наступні незаперечні переваги: простота і сильне стимулювання творчого рішення. Швидкодіючі ЕОМ дозволяють у даний час оперативно використовувати цей метод.