Методи прийняття управлінських рішень

Звичайно, непридатність цих показників як критеріїв по¬рівняння не применшує їхньої ролі при вирішенні завдань аналізу.

Тут доречно сказати про важливість обліку синергетич¬них* ефектів для завдань оптимізації внаслідок незведення влас¬тивостей і характеристик системи в цілому до суми властивостей складових підсистем.

Комплексність. Відповідно до цього принципу необхідний всебічний аналіз наслідків проведення розглянутого заходу у всіх сферах, де виявляється його вплив. Важливо також сполучення розрахунків абсолютної і порівняльної ефективності (тобто вибір не тільки кращого з порівнюваних, але і перевірка на його абсо¬лютну ефективність).

Дане твердження легко продемонструвати на такому жартівливому прикладі. Верблюд працює в Новгородській об¬ласті на перевезенні важких вантажів. Його необхідно годувати спеціальною колючкою. Запитується, що вигідніше: привозити раз у два тижні колючку із Середньої Азії чи самого верблюда во¬зити в рідні краї? Допустимо, що розрахунки показали — краще возити колючку. Але перш ніж вибрати цей варіант, треба пе¬ревірити, який же буде абсолютний ефект, чи виправдаються навіть мінімальні витрати? Тут неважко помітити, що навіть за кращого варіанту використовувати тварину економічно не¬вигідно, тобто необхідно його замінити чим-небудь сучасним.

Але в житті усе складніше, і обраний варіант повинен бути, по-перше позитивним і, по-друге, необхідно забезпечити повний облік результатів економічного і соціального плану (як зовнішньо¬го так і внутрішнього). Наприклад, розвиток доріг у сільській місцевості знижує собівартість сільськогосподарської продукції, поліпшується медичне обслуговування, стиль життя населення.

Сполучення народногосподарських і госпрозрахункових інте¬ресів. В умовах, коли той чи інший захід фінансується з різних джерел, то розраховується вигода його для кожного учасника і для народного господарства в цілому з урахуванням витрат.

Динамічність. При оцінці ефективності необхідно враховувати, що всі основні показники соціально-економічного характеру (обсяг продукції, капітальні вкладення, поточні витрати і т.д.), як правило, змінюються в часі. Причому різночасні (несинхронні) витрати і результати економічно нерівнозначні.

Тому всі несинхронні витрати і результати приводяться до порівнянного виду, тобто до масштабу деякого розрахунково¬го року tр. Для цього всі витрати і результати кожного розгляну¬того t-го року перед підсумовуванням збільшуються на ко¬ефіцієнт наведення вигляду

tр-t

(1+Ен )(2.1)

де Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капіталов¬кладень (Ен = 0,16).

По даній моделі розраховуються величини сумарних вит¬рат за період Т років наведених результатів (Рт) і витрат (Зm), а потім відбирається той варіант, для якого буде найбільший ефект

Эm=Рт-Зт.(2.2)

В окремих випадках правомірно застосовувати і спро¬щені статистичні моделі.

Якщо при порівнюваних варіантах виконуються умови:

а)усі результати із заходів однакові,

б)одноразові витрати Кj (капітальні вкладення) здійснюються один раз у рік, що передує початку експлуатації (t=0),в)поточні витрати (собівартість) Сj за роками не міняються, тоді неважко показати, що найкращий варіант може бути знайдений з умови мінімізації річних приведених витрат тіп 3j = тіп (ЕH Кj+ Сj).(2.3)