Методи прийняття управлінських рішень

Таким чином, оперативне керування виробництвом здійс¬нюється на основі безупинного (повсякденного) контролю і регу¬лювання ходу виробництва, роблячи цілеспрямований вплив на робітників для забезпечення безумовного виконання затверджених виробничих програм. Це досягається виконанням наступних умов:

•чітким розподілом робіт на короткі періоди часу (декада, тиждень, доба, зміна);

•строгою регламентацією технологічного процесу для цеху і ділянки в подетальному і вузловому розрізі, а дня робочих місць — у подетально-поопераційному вигляді;

•чіткою організацією збирання, обробки й аналізу інформації про хід виробництва;

•комплексним використанням засобів обчислювальної техніки для підготовки варіантів управлінських рішень;

•повсякденним аналізом і керівництвом ситуацією в кожній ланці підприємства;

•своєчасним прийняттям рішень і організацією роботи з попе¬редження порушень у ході виробництва чи швидкого його відновлення у випадку відхилень.

Оперативне керування виробництвом здійснюється на ос¬нові оперативно-календарного плану (ОКП). Складання оперативно-календарного плану запуску-випуску деталей для цехів серійного виробництва — складна, трудомістка робота, що ви¬магає глибокого попереднього аналізу реальних умов вироб¬ництва в кожнім цеху, виконання характерних рис і раціональних елементів у сформованій системі планування.

На відміну від цехів великосерійного виробництва зі стійкою номенклатурою, тут виробництво деталей у кожнім із за¬планованих місяців може носити не завжди стабільний характер. Це означає, що запуск і випуск кожної партії деталей буде підлег¬лий визначеним вимогам: або зборки виробів, або умовам підтрим¬ки на нормативному рівні оборотних і страхових запасів у цехових коморах і центральному складі готових деталей підприємства.

Звідси випливає необхідність виявлення особливостей і встановлення основних факторів, що визначають процес розробки найбільш раціонального варіанта ОКП запуску-випуску деталей.

ОКП розробляється в розрізі кожної партії деталей із вказівкою термінів виконання тих операцій, що повинні контро¬люватися і які варто строго витримувати.

Усі ці процедури повторюються з прийнятою періодич¬ністю. Тривалість періоду залежить від стану робіт, числа організацій-виконавців і відповідно кількості робітників, машин і інших ресурсів, зайнятих на об'єкті, можливостей засобів зв'язку, використовуваних для передачі інформації, організаційної струк¬тури служби СПУ й інших обставин. В умовах тижнево-добово¬го планування періодичність циклу складає, звичайно, тиждень чи декаду і погоджується з існуючою в організації системою опе¬ративного керування.

Вся оперативна інформація про хід робіт і його ймовірних змін на майбутній період підготовляється виробничим менедже¬ром за єдиною формою і передається строго до визначеного терміну в диспетчерську.

Мінімальний обсяг оперативної інформації повинен включати наступні дані:

•тривалість виконання робіт, що залишилися;

•можливі зміни параметрів наступних робіт, що вияви¬лися на момент підготовки інформації;

•нові роботи і події, що повинні бути включені в мережу;

•роботи і події, що підлягають виключенню з мережі че¬рез ті чи інші причини;