Методи прийняття управлінських рішень

Звертання до авторитету — розумний акт, коли вирішувач звертається до більш кваліфікованого фахівця за порадою, кра¬ще — до декількох.

Більш точним (при вимірності завдань), звичайно ж, є мате¬матичний, у тому числі нормативний метод, евристичний і метод системного аналізу, що будуть розглянуті нижче.

При виборі рішень не виключаються також методи експерт¬ної оцінки.

Особливий інтерес для вибору рішення являє собою звер¬тання до різних етичних систем, що одержали в даний час виз¬нання багатьма авторитетами в галузі керування. Під етикою ро¬зуміється частина філософії, що досліджує норми для ухвалення рішення, особливо рішень про кінцеві цілі [36]. Вона допомагає створювати норми для судження про те, чи гарні дані цілі в якому-небудь розумному значенні. Певне значення мають критерії соціального плану, що також необхідно враховувати при прийнятті рішень. ЛПР не може не враховувати соціально-психо¬логічну обстановку в колективі.

Вкрай невірно розглядати критерії рішення чи класи рішень як альтернативи чи як суперників. Неправильно також думати, начебто всяке рішення можна втиснути в одну оцінку кла¬сифікації, де нам буде зазначений найкращий метод вибору.

Мудрість у прийнятті гарних рішень полягає в обліку всіх категорій, і одні методи, при правильному застосуванні, допов¬нюють інші.

Слід зазначити також, що в керуванні при виробленні рішен¬ня можуть ставитися два завдання: вибір одного з альтернативних засобів для заданих цілей чи вибір однієї з альтернативних цілей, тому даний аспект буде розглянутий більш докладно трохи нижче.

У даному навчальному посібнику автори орієнтуються в ос¬новному на прийняття і реалізацію рішень, як правило, в умовах ризику і невизначеності з обліком комплексного системного підходу.

Посібником передбачений розгляд наступних питань:

• підготовка до прийняття управлінських рішень, їхня оцінка;.

•процес вироблення рішень з різним ступенем невиз¬наченості при альтернативності варіантів;

•прийняття управлінських рішень і їхнє обґрунтування;

•методи вирішення управлінських завдань;

•комплексні оцінки розроблених і реалізованих захо¬дів;

• методи і методологія творчої праці при виробленні рішень. Розгляд перерахованих питань навіть у дуже докладному викладі далеко не вичерпує весь, арсенал методів, прийомів і під¬ходів, застосовуваних у теорії і практиці рішень, так само, як і їх¬ня класифікація. Усе залежить від поставленої мети, що ставлять перед собою дослідники, аналітики і практики на виробництві. Так, наприклад, у приведеній на рис. 5 класифікації рішень, її ба¬зою є мета і засоби, в залежності від яких якісно-кількісний склад класифікованих елементів міняється. Тому дуже необхідним стає більш глибокий розгляд цих економічних категорій.

1.1 Засоби і мета.Ясне формулювання загальноприйнятих цілей є однією з гарантій успішного вибору. Перший крок до досягнення цього стану полягає в тім, щоб зробити мету цілком визначеним шля¬хом викладу її у письмовому вигляді. При цьому необхідно пам'ятати, що мета може бути наведена досить виразно, але бути одночасно і помилковою. Проте їхнє явне перерахування є пер¬шим і важливим кроком.

Потім необхідно перевірити, чи перерахована кожна мета. Хоча повноту, майже завжди, складно довести. До неї необхідно прагнути для того, щоб падалі не виникли несподівані наслідки. Коли перелік існує, його можна оцінити.

Процес оцінки цілей являє собою операцію, в результаті якої у вихідному переліку залишається тільки мета, справді важ¬лива і що задовольняє вимоги гарної постановки.