Методи прийняття управлінських рішень

•фактичні витрати ресурсів і часу на роботи, виконані між суміжними інтервалами оперативної інформації;

•основні причини відхилення від планових термінів.

При невеликих відхиленнях від запланованих показників ви¬робнича система може сама відновлюватися. При великих відхи¬леннях, що перевищують припустимі, і, як правило, зв'язаних із сильними незадоволеннями, — приймаються міри протидіючого характеру. Наростання негативних змін зовнішнього і внутріш¬нього середовища організації, з якими не в змозі справитися функ¬ціональна система керування, переходять на адаптивну (ситуацій¬ну чи антикризову) систему менеджменту (див. Частина 4., Т. 2 [8]).

Витрати часу і засобів на завчасне створення альтернатив¬них систем керування, підготовку антикризових заходів, створен¬ня необхідних резервів стають (як показала практика) часто більш вигідними, ніж малоефективні поспішні дії менеджерів по подоланню кризи на основі, попереднього досвіду, інтуїції й ен¬тузіазму.

Ситуаційні методи керування спираються па адаптивні плани, що враховують можливість появи проблемних ситуацій, передбачення їх, заходи для їхнього запобігання і керування ви¬робництвом з появою кризових і надзвичайних обставин.

Адаптивні плани повинні розроблятися в обов'язковому порядку. Можливі ситуації негативної властивості обов'язково прогнозуються, а наслідки — аналізуються.Адаптивні плани (їх ще іноді називають альтернативними) повинні відтворювати прогнозовані варіанти розвитку подій у якісному і кількісному вираженні і являють собою альтернативи дій (системних методів) по досягненню поставлених цілей.

Особливістю адаптивних планів роботи фірми є та обстави¬на, що вони повинні у своєму складі містити наступні варіанти розвитку подій.

•варіанти, коли можна ввійти в запланований графік шляхом ефективних дій керуючого за рахунок визначе¬ного росту витрат;

•варіанти плану, на основі якого антикризове керування приводить до прийнятних позитивних результатів;

•варіант прийняття альтернативи, що відрізняється від основної і спрямованої на досягнення нової мети, що задовольняє фірму при настанні тих чи інших кризових ситуацій.

Необхідно так само мати на увазі можливість і ймовірність складання і реалізації одноразових планів, прийнятих у період існування проблемних ситуацій.

В адаптивних планах особливе місце повинно бути відведе¬не соціально-психологічним факторам, питанням мотивації, інформаційному забезпеченню, системі комунікаційного забезпе¬чення, системі комунікацій. Тільки комплексне вирішення за¬вдань дозволить підприємству ефективно функціонувати в умо¬вах різних виробничих несподіванок.

4.1. Оцінка й ефективність реалізації прийнятих рішень

Своєчасне і якісне виконання прийнятих рішень залежить насамперед від рівня організації системи керування підпри¬ємством, його підрозділами, від авторитету керівника, виробни¬чої дисципліни в трудовому колективі.

Досвід показує, що труднощі, що виникають при реалізації рішень, є, у першу чергу, наслідком недоліків в організації систе¬ми керування.

Виробництво динамічне, постійно міняються умови, мас¬штаби й обсяги виробництва, технологія, тому доцільно система¬тично аналізувати, наскільки раціональна діюча система, наскільки ефективне керівництво всіма економічної, соціаль¬ної, сторонами діяльності підприємства: виробничої, технічної,

Якщо основними принципами раціональної організації виробничих процесів є пропорційність, прямоточність, паралельність, ритмічність і безперервність —характеристики, якими мож¬на оцінити стан і якість системи керування на підприємстві [34].