Менеджер в антикризовому управлінні

•своєчасність прийняття рішен.

Система антикризового управління складається з таких підсистем:

•підсистема діагностики;

•антикризовий операційний менеджмент;

•антикризове фінансове управління;

•антикризовий маркетинг;

•антикризове управління персоналом;

•антикризове операційне управління.

6. Діяльність менеджера в антикризовому управлінні

Проектуючи систему професійних знань, умінь, характеристик фахівця з антикризового управління, варто позначити два основні напрямки, у яких може здійснюватись його діяльність. Це арбітражний керівник і фахівець з антикризового управління.Перший і основний напрямок діяльності арбітражного керівника – це арбітражний (тимчасовий, зовнішній, конкурсний) керівник, обумовлений законом як фізична особа, зареєстрована як індивідуальний підприємець, що володіє спеціальними знаннями і не є зацікавленою особою у відношенні боржника і кредиторів, призначений арбітражним судом. Закон про банкрутство передбачає, що його діяльність можлива лише на підставі ліцензії – спеціального дозволу державного органу в справах про банкрутство. Арбітражний керівник призначається арбітражним судом для здійснення процедур спостереження, зовнішнього управління, конкурсного виробництва.

Процедура спостереження вводиться безпосередньо з моменту прийняття арбітражним судом заяви про банкрутство боржника. Головна мета спостереження – вжити ефективних заходів із збереження майна боржника. Реалізація цього завдання покладена на тимчасового керівника, що повинен допомогти кредиторам і арбітражному суду проаналізувати фінансовий стан боржника. І визначити потенціал відновлення його платоспроможності – адже ліквідація підприємства не завжди вигідна. Під час спостереження боржник це не визнаний банкрутом, керівник не відсторонений від посади, діяльність організації продовжується в повному обсязі. Спостереження закінчується в момент винесення відповідного рішення арбітражного суду щодо розглянутої справи.

Здійснення процедури зовнішнього управління покладається на зовнішнього керівника. Його кандидатуру арбітражному суду можуть запропонувати боржник, збори кредиторів, податкові органи, державний орган в справах про банкрутство і фінансове оздоровлення, органи місцевого самоврядування. Ним може стати і тимчасовий керівник, що раніше здійснював процедуру спостереження. Повноваження всіх органів юридичної особи переходять до зовнішнього керівника. При цьому керівник організації-боржника відстороняється від виконання своїх обов’язків.

Основою проведення процедури зовнішнього управління є план, що передбачає проведення інвентаризації майна боржника, аналіз його фінансової, господарської й інвестиційної діяльності, становище на товарних ринках, ліквідацію дебіторської заборгованості, складання реєстру вимог до кредиторів. За підсумками діяльності зовнішній керівник зобов’язаний представити зборам кредиторів звіт за підсумками реалізації плану зовнішнього управління.

Рішення арбітражного суду про визнання боржника банкрутом тягне за собою відкриття конкурсного виробництва, що визначається як процедура, застосовувана з метою розмірного задоволення вимог кредиторів. Це означає, що термін виконання всіх грошових зобов’язань боржника наступив (припиняється нарахування неустойок і відсотків з усіх видів заборгованості) і всі вимоги до нього можуть бути пред’явлені тільки в рамках конкурсного виробництва. Для здійснення процедури конкурсного виробництва арбітражний суд призначає конкурсного керівника. Ним може бути особа, що здійснювала конкурсне управління.