Менеджер в антикризовому управлінні
Зв’язок функціонування та розвитку має діалектичний характер, що відображає можливість і закономірність настання й вирішення закономірних ситуацій. Таким чином, виникає циклічна тенденція розвитку, яка відображає періодичне настання кризових ситуацій.
Кризи відображають суперечності функціонування й розвитку, але можуть виникати і в самих процесах функціонування.
Криза – це загострення суперечностей у соціально-економічній системі, які загрожують її життєстійкості в навколишньому середовищі.
Виходячи з наведеного визначення, кризові явища в діяльності підприємства є моментом різкого загострення суперечностей, які зароджуються у процесі взаємодії окремих елементів мікроекономічної системи між собою та із зовнішнім середовищем. Такі суперечності виникають між:
1) кількісними та якісними характеристиками продукції та відповідними характеристиками ринкового попиту;
2) можливою та необхідною потужністю підприємства;
3) необхідним обсягом ресурсів, що споживає підприємство та можливістю їх залучення, цінами пропозиції та попиту на них;
4) ринковою вартістю продукції та обсягом витрат, які з’являються у процесі виробництва й мають бути компенсовані за рахунок отриманого доходу;
5) між фактичному та плановим розподілом прибутку підприємства на виробничий та соціальний розвиток.
Накопичення суперечностей призводить до порушення рівноваги економічної системи, поступово втрачається життєздатність підприємства, виникає дефіцит ресурсів або можливостей підприємства для подальшого розвитку. Створюється кризова ситуація.
Кризові явища в розвитку підприємства тісно пов’язані з певним характером життєвого циклу підприємства (ЖЦП). Його можна зобразити, як: Виникнення-Становлення-Підйом(розвиток)-Вища точка-Спад-Антикризовий процес реорганізаційної процедури та ліквідаційної процедури.
Характерною особливістю є те, що кризові ситуації виникають на всіх стадіях ЖЦП. Однак реалізація всієї сукупності процедур антикризового управління починається лише на певному етапі ЖЦП: в умовах різкого спаду, який характеризується, як правило, неплатоспроможністю підприємства.Слід наголосити, що на мікроекономічному рівні кризи не можна ототожнювати з будь-яким окремо взятим етапом ЖЦП. Також хибним є уявлення, що кризові явища характерні лише для стадії „старість”. Кризові ситуації виникають на всіх стадіях життєвого циклу підприємства.
3. Основні причини (фактори) виникнення кризових явищ. Наслідки кризових явищ на підприємстві.
Кризова ситуація в діяльності підприємства не виникає раптово, вона має свої причини. Причина появи кризових явищ прихована в самому ринковому господарстві, викликана постійною зміною ринкових орієнтацій споживачів, невизначеністю ринковою поведінки контрагентів, необхідністю постійного коригування основних елементів та функціональних підсистем підприємства, несприятливий вплив зовнішнього оточення.
Виділяють такі загальні ознаки класифікації кризових факторів:
1. Залежно від місця виникнення кризових факторів:
- внутрішні, виникнення та інтенсивність прояву яких залежить від діяльності підприємства, провокується певними рішеннями, подіями або внутрішнім станом системи;
- зовнішні, виникнення та інтенсивність прояву яких обумовлюється станом зовнішнього оточення.