Менеджер в антикризовому управлінні

Анткризове управління – це спеціальне, постійно організоване управліня, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану та створення відповідних передумов для його своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєздатності окремого підприємства, недопущення виникнення ситуації його банкрутства.

Метою та головним завданням антикризового управління є передбачення, своєчасне розпізнавання та успішне вирішення всіх проблем, пов’язаних з об’єктивним циклічним розвитком економіки та суб’єктивними факторами на мікро- та макрорівнях.

Основними процесами антикризового управління є:

•передкризове управління;

•управління в умовах кризи;

•управління процесами виходу з кризи;

•своєчасність управлінського впливу;

•стабілізація стану;

•нівеліювання відхилень.

Кожна криза складається з декількох фаз. Наведемо зовнішні ознаки кожної з них.

Перша фаза – криза ефективності (прихована криза).Характерними ознаками цієї стадії є зниження ефективності діяльності підприємства, яке виявляє себе через негативну динаміку показників прибутковості обороту та капіталу, тривалість операційного та фінансового циклу підприємства та ін. Причиною зменшення ефективності є отримання збитків спочатку від проведення окремих господарських операцій, потім - в окремі часові періоди і поступово – в цілому за результатами господарсько-фінансової діяльності. Спочатку збитки покриваються за рахунок внутрішніх резервів, але поступово вони вичерпуються, що зумовлює перехід до наступної фази розвитку кризи.

Друга фаза – криза платоспроможності.

У другій фазі починаються труднощі з готівкою, виявляються деякі ранні ознаки банкрутства: різкі зміни в структурі балансу та звіту про фінансові результати. Небажаними є різкі зміни будь-яких статей балансу, але особливу тривогуповинні викликати:

•різке зменшення грошових коштів на рахунках (до речі, збільшення грошових коштів на рахунках може свідчити про неможливість подальших капіталовкладень);

•збільшення дебіторської заборгованості (різке зниження свідчить про проблеми зі збутом, якщо воно сурповоджується зростанням запасів готової продукції);

•прострочення дебіторських заборгованостей;

•розбалансованість дебіторської та кредиторської заборгованостей;

•збільшення кредиторської заборгованості (різке зниження за наявності коштів на рахунках також свідчить про падіння обсягів діяльності);

•зниження об’ємів продаж.

Третя фаза – криза розрахунків по боргах.