Організація кадрової політики Слов’янської ТЕС ВАТ “Донбасенерго

•соціальні цінності та соціальні гарантії

Основні принципи “Sony”, сформульовані А. Морита:

1. Вибір цілей і постановка амбіційних науково-технічних завдань (транзисторний приймач, домашній відеомагнітофон, портативний плеер, лазерний звукозапис).

2. Патерналізм - виховання в зайнятих на фірмі почуття, що вони - члени однієї родини (довічне наймання співробітників, неординарні форми спілкування з керівництвом, планування службової кар'єри, фірмовий одяг).

3. Розвиток творчої ініціативи й свідома відмова від складання твердих планів (паралельні дослідницькі групи, виявлення й підтримка ентузіастів, «людина на своєму місці»).Американці заперечують японську першість, затверджуючи, що Г. Форд першим сформулював філософські принципи виробництва ще на початку ХХ в. і завдяки їм “Ford” панував на світовому автомобільному ринку до 30-х р.р.: «Ціль моя полягала в тому, щоб провадити з мінімальною витратою матеріалу й людської чинності й продавати з мінімальним прибутком «приділяти максимум витрати, інакше кажучи, повідомляти максимальну купівельну спроможність».

«Усьому, чому ми навчилися із часом, всім нашим умінням і мистецтвом ми зобов'язані нашим співробітникам. Я переконаний, що якщо дати людям волю розвитку й свідомості службового будинку, вони завжди прикладуть всі свої чинності й все своє вміння навіть до самого незначного завдання».

Ці фрази на наш погляд істотно міняють подання про Г. Форда, як про винахідника тільки конвеєрної системи «вижимання поту», оскільки, навпаки, він дуже уважно ставився до персоналу фірми. Адже він продавав свої автомобілі робітником за ціною 360 доларів при мінімальній місячній зарплаті 150 доларів! Форд будував приватні школи й потім оплачував навчання в них обдарованих дітей робітників і менеджерів. [2, с.37-38].

Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників і службовців є важливим нормативним документом, що регламентує найом і звільнення працівників, робочий час, порядок вирішення трудових спорів. Це внутрішній, нормативний документ, який повинен відповідати Кодексу законів про працю і Типовим правилам та враховувати специфіку підприємства. Він включає такі розділи:

•загальні положення;

•порядок найму і звільнення працівників;

•час праці і відпочинку;

•основні обов’язки працівників та адміністрації;

•служба і комерційна таємниця;

•міри заохочення і покарання.

Другим, не менш важливим концептуальним документом є колективний договір.

Колективний договір – це правовий акт, що регулює соціально-трудові відносини між найманими працівниками і роботодавцями. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У Колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

•забезпечення рівноправності сторін, дотримання норм законодавства;

•встановлення форм, систем і рівня заробітної плати, режиму роботи й умов праці;