Організація роботи менеджера туристичного комплексу

•підтримувати - менеджер робить співробітникам поміч при виконанні ними завдань, розділяє з ними відповідальність за правильне прийняття рішень;

•делегувати повноваження - менеджер передає частину своїх повноважень виконавцям, покладають на них відповідальність за прийняття приватних рішень і досягнення цілі підприємства.

Розділ 2. Вимоги до роботи менеджера

Менеджер вирішує: по-перше, це виконання функцій по підготуванню, прийняттю і реалізації управлінських рішень. Право прийняття рішень (у рамках своєї компетентності) має тільки менеджер. Це головна його функція. Менеджер наділений правом приймати управлінські рішення, він же несе і відповідальність за їхні наслідки.

По-друге, це інформаційна роль менеджера, оскільки для того, щоб прийняти ефективне управлінське рішення, необхідно одержати й опрацювати достовірну економіко-управлінську інформацію про розвиток системи керування туризмом (про внутрішнє і зовнішнє середовище організації). Говорять: «хто володіє інформацією, той володіє світом». Від того, наскільки повною інформацією володіє менеджер, наскільки він може ясно і чітко доводити потрібну інформацію до виконавців, у великій мірі залежить і результат його роботи.

По-третє, менеджер виступає в якості керівника, що формує відношення усередині і поза організацією, що мотивує членів трудового колективу на досягнення практичних і стратегічних цілей організації.

Менеджер - це та особистість, за яким люди готові йти, ідеям якої вони завжди вірять. Підтримка членами колективу свого керівника в сучасних умовах є тією базою, без котрої жодний менеджер, яким би гарним спеціалістом він не був, не зможе успішно управляти колективом.

Практика показує, що один керівник уміло веде людей за собою, успішно долаючи виникаючі трудності, інші ж у подібних умовах викликають лише недовіру з боку підлеглих і зазнають невдачі. Невміння переконати, мотивувати дії підпорядкованих і, нарешті, уплинути на людину так, щоб він захотів виконати рішення, прийняте менеджером, - свідчення того, що в такого лідера немає повного набору якостей, необхідних менеджеру.

Ефективне керівництво припускає спроможність розділити своє бачення проблем з іншими, мотивувати їх для досягнення поставлених цілей, тобто управляти разом із людьми, а не управляти людьми. Люди хочуть, щоб їхній лідер був не тільки і не стільки професіоналом-технократом, орієнтованим винятково на процес виробництва, скільки керівником із «людською особою», що має відповідне соціально-психологічне підготування. У його управлінській діяльності на першому плані повинна бути орієнтація на людину, що особливо важливо для туристської індустрії (система «людина-людина»).

Щоб підпорядковані йшли за своїм лідером, він повинний розуміти своїх послідовників, а вони - розуміти навколишній світ і ситуацію, у якій виявилися. Оскільки і люди, і ситуації постійно змінюються, менеджер повинний бути достатньо гнучким, щоб пристосуватися до змін, що не припиняються. Розуміння ситуації і знання того, як управляти людськими ресурсами, -

найважливіші компоненти ефективного керівництва. Все це свідчить про те, що управлінська робота ставиться до числа таких видів людської діяльності, що потребують специфічних особистих якостей, що роблять конкретну особистість професійно придатної до такої діяльності.

У колишньому СРСР при доборі управлінських кадрів керувалися чотирма основними вимогами: політичною письменністю, моральною усталеністю, компетентністю, наявністю організаторських спроможностей. Для порівняння призведемо кваліфікаційні вимоги Великобританії:

1) розуміння природи управлінських процесів, знання основних видів організаційних структур керування, функціональних обов'язків і стилів роботи, володіння засобами збільшення ефективності керування;

2) спроможність розбиратися в сучасній інформаційній технології і засобах комунікації, необхідних для управлінського персоналу;