Організація роботи менеджера туристичного комплексу

1.2. Стилі керівництва менеджера туристичного комплексу

Робота менеджера в туристській індустрії рекомендується як виконання управлінських функцій у системі «людина-людина». Це накладає свій відбиток на вибір стилю керівництва туристською фірмою, оскільки туризм від інших систем керування відрізняється ймовірним характером туристських явищ і процесів. Неможливо з високим ступенем можливості прогнозувати туристську майбутність, оскільки кожна особистість, на якій спрямований керуючий вплив, по своєму унікальна, а її поводження в просторі і часі залежить як від суб'єктивних, так і від об'єктивних чинників. Тому використовувати в туризмі такий тонкий інструмент менеджменту, як стиль керування, випливає з великою обережністю і на високому фаховому рівні.

Слово «стиль» - грецького походження. Початкове його значення - «стрижень для писання на восковій дошці», а пізніше вживалося в значенні «почерк». Звідси можна вважати, що стиль керівництва - це свого роду «почерк» у діях менеджера.

Більш повне визначення поняття «стиль керівництва»: це щодо стійка система засобів, методів і форм практичної діяльності менеджера.

Крім того, під стилем керування розуміють манеру і засіб поводження менеджера в процесі підготування і реалізації управлінських рішень.

Всі визначення стилю керування зводяться до сукупності характерних для менеджера прийомів і засобів рішення задач керування, тобто стиль - це система постійно застосовуваних методів керівництва.

Як бачимо, стиль і метод керівництва існують у визначеній єдності. Стиль являє собою форму реалізації методів керівництва, прийняту даним менеджером відповідно до його особистих суб'єктивно-психологічних характеристик.

Кожному зі сформованих методів керівництва адекватний цілком визначений стиль керування. Це значить, що кожний метод для своєї реалізації потребує в особистостях, що володіють конкретними якостями. Крім того, метод керування більш чутливий до нових потреб у сфері управлінських відношень, чим стиль керівництва. Стиль як явище виробничого порядку у визначеній мірі відстає від розвитку й удосконалювання методів керування й у зв'язку з цим може вступати з ними в протиріччя, тобто унаслідок визначеної автономізації стиль керівництва в якості відбитки постарілих методів керування може привносить у них нові, більш прогресивні елементи.

Єдність методів і стилю керівництва складається в тому, що стиль служить формою реалізації методу. Менеджер із властивим тільки йому стилем керівництва у своїй діяльності може використовувати різноманітні методи керування (економічні, оганізаційно-адміністративні, соціально-психологічні) .

Таким чином, стиль керівництва - явище строго індивідуальне, тому що він визначається специфічними характеристиками конкретної особистості і відбиває особливості роботи з людьми і технологію ухвалення рішення саме даною особистістю. Регламентується стиль особистими якостями менеджера.

У процесі трудовій діяльності формується деякий строго індивідуальний «почерк» керівника, дії якого повторити в деталях практично неможливо. Як немає двох однакових відбитків пальців на руці, так не існує і двох менеджерів з однаковим стилем керівництва.

При цьому варто мати на увазі, що не існує «ідеального» стилю керівництва, придатного для усіх випадків життя. Застосовувані менеджером стиль або симбіоз стилів залежать не стільки від особистості менеджера, скільки від відповідної ситуації. «Правильний» стиль керівництва не може бути визначений заздалегідь, оскільки життєві управлінські ситуації не стандартні, а якості особистості менеджера і підлеглих мають властивість змінюватися адекватно змінам керованого середовища.

Вибір стилю керівництва багато в чому залежить від того, яку задачу ставить перед собою менеджер:

•управляти - керівник дає точні вказівки підлеглим і сумлінно стежить за виконанням його завдань;•спрямовувати - менеджер управляє і спостерігає за виконанням завдань, але обговорює рішення зі співробітниками, просить їх вносити пропозиції і підтримує їхню ініціативу;