Організація роботи менеджера туристичного комплексу

Ці засоби повинні забезпечувати передачу інформації і можливість функціонування інших систем керування організацією.

Вони входять у число основних систем технічної бази керування. Це системи фахового радіозв'язку (радіостанції, радіотелефони) і радіотелефонні системи, директорські комп'ютери, автоматичні номеронабирачі, автовідповідачі і різноманітні селекторні устрої.

•Засоби обчислювальної техніки.

Цю групу засобів складають лічильно-клавішні механічні й електронні машини. Використовуються комп'ютерні моделі лічильно-вирішальних систем.

Більшість транспортно-пасажирських фірм, готельних ланцюгів і турменеджерів встановили в останні роки електронні системи бронювання місць у готелі. Різноманітні товариства і країни можуть підключитися до міжнародних систем. Любе турбюро може мати доступ до множини інтегрованих систем бронювання (система START/ TRAVISWISS). Високорозвиненими системами бронювання авіаліній є ГАЛІЛЕО, АМАДЕУС і САБРЕ: до них підключаються багато тур-фірм. Через подібні системи бронюються авіаквитки, автомобілі напрокат і місця в готелях у будь-якій частині світу. Поряд із бронюванням через комп'ютер вони роблять розрахунок тарифів і видачу квитків.

Тенденція, що розширюється, до стирання меж у виробництві засобів телекомунікації, ЕОМ і технічного устаткування фірм, падіння цін, ріст ноу-хау, а також значні технологічні нововведення (збільшення обсягу пам'яті ЕОМ, модернізація електронних перекладачів і т.п.) роблять свій вплив і на структуру інформаційних систем у туризмі. Нові системи повинні вибиратися з урахуванням вищезгаданої відповідності.

3.7. Нормування праці.Серед мір, спрямованих на раціоналізацію управлінської праці, особливе місце займає його нормування. Безпосередньою задачею нормування праці є визначення трудомісткості робіт і необхідної для їхнього виконання чисельності робітників. Без обгрунтованих норм неможлива раціоналізація процесів поділу і кооперації праці, розробка прогресивних технологій, удосконалювання методів роботи апарата керування.

Починалася множина спроб точно визначити, скількома людьми може ефективно керувати одна людина. Число, що називають різні автори, варіюється в межах від трьох до п'ятнадцятьох. Через велику розмаїтість умов і проблем координації жодна окремо зазначений розмір не може рахуватися правильною відповіддю при будь-яких обставинах. Це породжує конфліктні ситуації, веде до нераціонального використання знань і досвіду робітників апарата керування.

Особливості управлінської праці помітно зменшують можливості впровадження в практику роботи норм і нормативів. Проте зміни у функціях керівництва, викликані переходом до ринкової економіки, свідчать про те, що значна частина управлінських робіт піддається нормуванню.

Для нормування управлінської праці застосовують розрахункові (аналітичні) і дослідницькі методи. Найбільше поширення одержали аналітичні методи, за допомогою яких аналізується використання робочого часу висококваліфікованими спеціалістами. Зміст їх праці можна прийняти за еталон, а структуру їхнього робочого дня вважати нормативом.

Що стосується дослідницьких методів, то вони допомагають визначити трудомісткість конкретних видів робіт з урахуванням спеціалізації організації й утримання праці. Розробка науково обгрунтованих норм праці дозволяє більш об'єктивно оцінити працю кожного робітника апарата керування, ефективніше використовувати матеріальні стимули. Проте, оскільки сфера керування включає велику розмаїтість видів робіт навіть у межах однієї функції керування, не може бути і промови про створення яких-небудь універсальних норм витрат праці.

Підхід до нормування окремих видів робіт повинний бути диференційованим. Так, з урахуванням специфіки праці менеджера рекомендується доцільним виділити такі види норм:

•норми керованості (число робітників, котрими найбільше ефективно може керувати начальник) - для керівників;

•укрупнені нормативи чисельності (типові структури апарата керування), тобто чисельність робітників, необхідна для повного і якісного виконання робіт у визначених організаційно-технічних умовах, - для спеціалістів;