Організація роботи менеджера туристичного комплексу
Департменталізація по географічному положенню - це процес поділу по групах видів діяльності і ресурсів у залежності від особливостей місця розташування фірми. Департменталізація по географічному положенню застосовується тоді, коли операції або ринки фірми широко поширені. Але вона використовується також і в однім місті. У туризмі такий поділ праці дуже поширено, тому що багато туристських фірм пропонують свої послуги в однім або декількох туристських регіонах: на Кіпрі, у Чехії, Франції і т.д.
Головна перевага департменталізації по географічному положенню в тому, що вона сприяє кращому пристосуванню організації до потреб особливих споживачів і особливостям різноманітних регіонів. Хиба такого поділу праці складається в тому, що контроль за відділами організації й узгодження їхні роботи утруднені і потребують збільшення адміністративного штату.Для туризму характерна ще і департменталізація за часом, тобто трудові процеси плануються й організуються у визначені періоди часу. Оскільки туризм має сезонний характер, то даний аспект поділу праці менеджеру потрібно обов'язково враховувати.
Особливий інтерес в області поділи праці подає взаємозв'язок задач по поділі управлінської праці в управлінській діяльності в цілому.
Поділ праці припускає його кооперацію, тобто об'єднання людей для планомірної і спільної участі в однім або різних, але пов'язаних між собою процесах праці. Оскільки кооперація виступає матеріальною основою об'єднання людей у спільному трудовому процесі, особливу актуальність набуває аналіз теоретичних аспектів її розвитки, що потребує як нового переосмислення спадщини й уроків минулого, так і узагальнення змін, що відбуваються в економіці й у суспільстві. Виникає необхідність осмислення нових підходів до кооперації, що об'єднує людей у колективи за принципом добровільності, а не примусовості.
Так називана адміністративна кооперація, що діяла до 1990 р., являла собою об'єднання людей під егідою адміністрації в напрямку тільки вертикального поділу праці. У ринковій економіці кооперація набуває іншого змісту. У її основі лежать уже не наказ адміністрації, а колективні економічні інтереси. У цьому випадку кооперацію необхідно розглядати як добровільне об'єднання робітників на основі їхньої зацікавленості в співробітництві. Колектив являє собою співдружність однодумців, у якому створюються передумови до формування визначеного соціального середовища, що сприяє найбільше повному самовираженню і розвитку особистості. Виконання норм у такому колективі не гнітить особистість.
3.6. Технічне забезпечення і механізація роботи менеджера
Щорічно в сфері керування обертається множина організаційно-розпорядницьких, планових, статистичних і інших документів. Для роботи з ними потрібно численний апарат адміністративно-управлінських і інженерно-технічних робітників. Полегшити працю апарата керування, підвищити його продуктивність і культуру і покликана організаційна техніка.
Необхідність широкого використання засобів організаційної техніки виникає також і в зв'язку з переходом до ринкових відносин, зростанням виробництва і зміною номенклатури послуг, а також збільшенням обсягів інформації, що потребує швидкого опрацювання. Традиційні прийоми збору, опрацювання і передачі інформації стають малоефективними, а це потребує пошуку і упровадження високопродуктивних систем механізації й автоматизації управлінської праці. Так, упровадження навіть найпростіших засобів техніки керування скорочує що затрачається на опрацювання документів час приблизно на 20%, а системне їхнє застосування збільшує продуктивність управлінської праці в трьох разу. Крім того, широке використання різноманітних технічних засобів дозволяє здійснити перехід на якісно новий рівень керування, сприяє ефективному рішенню багатьох управлінських задач, забезпечує опрацювання інформації в мінімально короткі терміни.
Проте варто мати на увазі, що застосування технічних засобів керування повинно здійснюватися на основі комплексного підходу, з урахуванням глибокого аналізу техніко-економічних показників керованої системи. Це пов'язано з тим, що засоби організаційної техніки не є самі по собі універсальним засобом підвищення продуктивності праці робітників адміністративно-управлінського персоналу.
Водночас вони можуть зробити діючу поміч у зниженні витрат часу на виконання технічних операцій по опрацюванню інформації і тим самим збільшити ресурси часу на творчі процеси, зробити управлінську працю більш інтенсивним і результативним.
До дійсного часу визначилися два основних напрямки в механізації й автоматизації управлінської праці. Перше здійснюється шляхом упровадження сучасних електронно-обчислювальних систем, розробки економіко-математичних методів і моделей і використання їх на основі АСУ; друге - за допомогою застосування організаційної техніки і розроблених на її основі організаційних проектів і систем комплексної механізації й автоматизації управлінської праці.