Все про Японію

Свобода преси все більш обмежувалася після 1920 р., але, усупереч традиційній думці теперішніх японських інтелектуалів, найменше це було викликано зростанням мілітаризму. Основними причинами були чиновницький контроль і «самоконтроль» засобів масової інформації. І донині самоцензура залишається дуже помітною особливістю японської преси. Журналістів не заохочують проводити власні розслідування і засуджують за спроби висвітлювати будь-яку тему не так, як це роблять їхні колеги. Крім того багато хто з них сам має неповне уявлення про систему, тому що спеціалізуються на окремих аспектах політичного або економічного життя.

Одна з головних причин того, що преса уникає критики пороків системи влади і замість цього вишукує винних, на яких накидається завжди дружно і люто, полягає в тому, що вона бачить свою головну функцію в підтримці суспільного порядку й охороні моралі, причому ця її позиція цілком відповідає очікуванням громадськості.

Преса, її представники, журналісти, є органічною ланкою в системі легітимації, що проводиться владою. Вони активно включаються в ті процеси, які пропонує влада, і, виконуючи соціальне замовлення, виступають основою будь-якої еліти: політичної, фінансової. Так преса, можна сказати, усіма силами сприяє успішному процесу легітимації. А ті випадки, коли вона виступає з критикою окремих проявів негативних аспектів функціонування влади, вона усе ж використовує винятково з метою зміцнення легітимності влади.

Нелегальні групи та їх участь у процесі легітимації влади.

Традиційно гангстери, підтримуючи власними силами порядок усередині своїх синдикатів, допомагають поліції боротися з неорганізованою злочинністю. Проте якудза ніколи не зображується як індивідуаліст і одинак.

Існує два підходи в оцінці клановой системи японського суспільства:

У Японії немає інститутів ( релігійних або кланових організацій, що існують у країнах Азії і на Заході), що могли б бути альтернативними джерелами впливу на противагу сформованій еліті. У результаті такого історичного вакууму і робочий рух не мав перед собою прикладу, що надихав би на політичні виступи. У країні є групи інтересів, сільськогосподарські кооперативи і робітничі профспілки, але майже усі вони поглинені системою влади і поставлені на службу її цілям.

У Японії відвіку склалася своєрідна і злагоджена суспільна система, першоосновою якої є поняття «іє» (будинок), або «іємото» (будинок як основа). Тлумачення терміна, природно, ширше, ніж «сім'я». Це скоріше можна назвати кланом. Архетип групової залежності «іє» походить від середньовічної системи «ітідзоку ро-то» (одна сім'я й орендарі).Зазвичай поліція домовляється з ватажками таких груп, причому підтримує з ними настільки тісні стосунки, що час від часу навіть улаштовує зустрічі з керівництвом злочинних синдикатів на вищому рівні для розмежування території і встановлення неформальних правил гри. Але в основі цих стосунків лежить не корупція. Просто поліція переконана, що статистика злочинів, за якою оцінюється її робота, різко зросте, якщо вона відмовиться від співробітництва з верхівкою кримінального світу.

Проте, показовим прикладом, що характеризує делегітимацію влади, служить корупція, що невіддільна від кримінального і владного світів. «Фасад успіху в багатьох азіатських країнах прикриває наскрізь прогнилу систему кумівства і хабарництва. Ця система спотворює реальну картину на ринках товарів і кредитів, дезорієнтує підприємницьку ініціативу і регулюючу функцію уряду, бере на себе роль арбітра, розширюючи масив бідності і підвищуючи вартість бізнесу, особливо малого» .

Японія у сучасному технологічному просторі: політична легітимність та економічна ефектив-ність.

Технократична легітимація і її роль.

Технократична легітимація - це легітимація через адміністративну, економічну, військову, освітню і тому подібну діяльність влади. У цьому випадку легітимність влади знаходиться у прямій залежності від ефективності такої діяльності, кінцевим результатом якї є стабіль-ність у суспільстві та успішний розвиток усіх аспектів суспільного життя, участь громадян в управлінні, що створює ефект причасності людей до політики, що проводиться владою, дозволяє людям відчувати себе у певній мірі її суб’єктом. Під технократією розуміється влада, що знаходиться у руках професіоналів з метою якнайкращого використання результатів і можливостей ресурсів влади для її легітимації. Першопочатково ідеї технократії були висунуті американським соціологом Т.Вебленом.